Святе й величне слово - Мама

У травні ,коли прокидається від сну природа, коли дзенить у блакиті пташиний спів, теплий весняний вітерець приносить до нас свято- День матері. Свято матері- свято любові. Воно схоже на травневу квітку, від якої не хочеться відводити очей. Свято  прийшло до нас із забуття, переживши нещадні заборони, й повертає нас душею до давніх традицій, щоб ми вміли проносити крізь усе життя  шану до матері.                                                                               

  Вперше його відсвяткували у Філадельфії  у травні 1908 року з ініціативи американки Анни Джарвіс на знак пошани й любові до її передчасно померлої мами. Цю ідею підхопили у всьому світі. Уперше в Україні  день матері відзначали в 1929 році на Галичині. Із 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері святкується по всій Україні.                                                                                                                                             У кожного своя доля.Одні, аби бути щасливими, прагнуть до статків, до визнання та високої посади, другі щасливі у материнстві.                                                   

    Мамо… Вимовляємо це дивовижне, ніжне слово – і перед  нами постає її образ: єдиної, найріднішої, наймудрішої. І немає любові, сильнішої, немає ніжності ніжнішої за ласку і турботу материнську, немає тривоги, тривожнішої за безсонні ночі й не зімкнені очі материнські.                                       

   

Найближчої неділі увесь світ відзначатиме День матері, яка для кожної людини уособлює найкращі риси любові, турботи і теплоти.Є сім'ї, в яких слово «Мама» звучить в стократ  частіше. Це багатодітні родини.                                                                                                                 
 В селі Михнівці живе дружна, працьовита  сім'я Романових. Мама Людмила Василівна, тато Павло Васильович та четверо  діток- Дмитро,Данило, Ростислав і Владислав. Дмитро і Данило навчаються  в Михнівській ЗОШ в сьомому  і першому класі. Ростислав і Владислав відвідують дитячий садок «Сонечко».Не завжди  легко дати лад великій родині. Та в Людмили є надійна підтримка- чоловік  Павло. Жінка не може назвати себе щасливою, якщо не відчуває сильного чоловічого плеча. А якщо у сім'ї лад та спокій, то й діти в радість.  Родина тримає чимале господарство та обробляє не малу земельну ділянку. Незважаючи на таку зайнятість вихованню дітей приділяють багато часу.Діти зростають чемними, добрими, працьовитими в любові і достатку. З раннього дитинства хлопців привчають до роботи. Старший син Діма це мамин помічник він і по господарству допоможе ,і на городі та й з меншими братиками погуляє.                                                                 

    Без щасливої сім'ї немає щасливої жінки та матері. Материнство- маленький подвиг. Нескінченне терпіння, віддача, любов, ніжність, мудрість. Твоїм дітям, Людо, дорогоцінна кожна твоя усмішка, ти для них найкрасивіша. Тому що ти- Мама. Нехай ниточка, яка існує між матір'ю і дитиною, ніколи не рветься між тобою і твоїми дітьми, нехай вона допомагає, захищає і підтримує вас з обох кінців.                                 

     Від душі бажаємо щастя, миру, достатку, натхнення та любові. Нехай милі діти завжди будуть гордістю, радістю,світлом удачі для мами, нехай кожен день твоєї сім'ї дарує свято і гарний настрій. Міцного здоров'я, менше хвилювань, хороших людей на шляху, теплого будинку, добробуту і довгого щасливого життя.

Хай дороги стеляться крилато,

Будуть чисті, рівні, як струна,

А добро не оминає хату,

Як не обминає цвіт весна

Хай здоров’я, радість і достаток

Стеляться на вас, як вишні цвіт,

Хай малює доля з буднів свято,

І Господь дарує Вам багато літ.