Дівчина з легенди

Від далеких часів козацьких лине до нас чарівний образ Марусі Чурай, легендарної поетеси та співачки. Її пісні будили в людях мужність у боротьбі за народну волю, а своєю ліричністю зворушували душу і серце.                                                                                                             

 Цьогоріч виповнюється 400 років від дня народження Марусі Чурай. Її приписують авторство багатьох пісень: «Ой, не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Котилися вози з гори» «Віють вітри, віють буйні» та ін. До наших днів народні перекази донесли історію нещасного кохання Марусі Чурай. Доля Марусі Чурай надихнула багатьох митців на написання художніх творів. Так,ще І.Котляревський використав її пісні у «Наталці Полтавці».На основі  легенд про Марусю Чурай О.Кобилянська написала драму «У неділю рано зілля копала», а М. Старицький «Ой не ходи Грицю, та й на вечорниці». Історичний роман у віршах видатної поетеси  Ліни Костенко «Маруся Чурай» було відзначено Шевченківською премією.                                                                 З нагоди ювілею української поетеси-піснярки Марусі Чурай в Михнівській сільській бібліотеці проведено бесіду за книгою Н.Топської «Дівчина з легенди» та оформлено викладку літератури про  її життя і творчість.                                                                                                                 Люблять полтавці свою дегендарну землячку. У 1987 році  на честь легендарної піснетворки в Полтаві спорудили великий амфітеатр «Співоче поле Марусі Чурай». А в 2006 році в місті перед театром  М.В.Гоголя встановлено пам'ятник у вигляді тендітної дівчини. Але найкращим пам'ятником Марусі Чурай є її пісні.