Лицар нескореного покоління

  8 січня- 90 років від дня народження українського письменника Василя Симоненка.Василь Андрійович Симоненко – видатний український поет і журналіст, один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. Його творчість, пронизана глибоким патріотизмом і любов’ю до рідної землі, стала важливим внеском у розвиток української літератури.

Доля відміряла поету неповних двадцять дев'ять літ, однак він прожив їх яскраво і повноцінно, увійшовши в літературу як поборник правди і добра. За його життя було видано лише одну поетичну збірку «Тиша і грім». Після смерті поета побачили світ такі збірки: «Земне тяжіння»  «Поезії» , «Лебеді материнства»,  казки «Цар Плаксій та Лоскотон»  «Подорож у країну Навпаки» , збірка новел «Вино з троянд», «Півні на рушниках» (1992). У 1988 р. засновано Всеукраїнську премію імені Василя Симоненка, яка присуджується за кращу поетичну книгу молодих авторів. В 1989 р. поет був удостоєний Республіканської премії ім. М. Островського в галузі літератури (посмертно). У 1995 р. теж посмертно був названий лауреатом Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка за збірки поезій та прози «Лебеді материнства», «У твоєму імені живу», «Народ мій завжди буде».                                                                                                           Є люди, яким судилося бути більшими за самих себе. Таким був Василь Симоненко. У пізній грудневий вечір 1963 року навіки зупинилося його молоде серце, що переболіло усіма людськими болями і кривдами. Та остання Симоненкова дорога не зупинилася біля його могили у Черкасах. Адже лишилася іще одна дорога, яка ніколи не зупиниться. Ця дорога — у людське безсмертя, де буде звучати Симоненків заповіт:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

    До ювілею поета в Михнівській сільській бібліотеці оформлено книжкову виставку-портрет «Лицар нескореного покоління».