Обірвана струна таланту і долі

Життя Марії Башкирцевої - це спалах яскравої зірки.Народилася 24 листопада 1858 року в с. Гавронцях  Диканського району в дворянській родині. Ще з раннього віку у неї виявилися надзвичайно тонкий художній смак  та неабиякі здібності до мистецтва. 10-річною дівчинкою разом з матір'ю вона поїхала у довгу мандрівку по Європі, де й залишилася жити- спочатку в Італії,а потім у Франції. Марія Башкирцева отримала класичну освіту. Вона вільно володіла багатьма європейськими мовами. Цікавилася історією та точними науками, добре грала на цілій низці музичних інструментів. Її пророкували славу всесвітньовідомої співачки,актриси,але хвороба горла перешкоджає здійсненню мрії.

З 1877 року  починає навчатися живопису в приватній академії Рудольфа Жульєна й швидко досягає успіхів. Уже через рік на загальному конкурсі майстерності в Парижі вона здобула золоту медаль.  А 1880 року дебютує в паризькому Салоні картиною   «Молода жінка за читанням» де її робота отримує високу оцінку. Улітку 1881 року Марія Башкирцева приїздить  в Україну. Тут вона намалювала зворушливу « Селянку біля тину», створила колоритні портрети  полтавців. А тим часом здоров'я її погіршується. Лікарі діагностують туберкульоз, крім того, Марія й далі втрачає слух. « Я знаю.що іду назустріч смерті… Не тривожтесь, мене вистачить ще на певний час».  Таких  і подібних їм записів у «Щоденнику», який вона веде з 12- річного віку, дуже багато. Кожен  із 109 зошитів « Щоденника»  являє собою «людський документ» сили волі, бажання всупереч усім негараздам зробити якомога більше,залишити певний слід після себе.  Вона наполегливо, виснажливо працює щодня,особливо коли довідалася про смертельну хворобу.  У її творчому доробку- понад 150 картин,ескізів, етюдів і скульптур,що прикрашають музеї різних країн. М. Башкирцева стала першою українською художницею.чиї роботи потрапили до Лувру.