четвер, 7 квітня 2022 р.

Здоровий спосіб життя в традиціях українського народу

   Здоров'я- це найвище благо, дароване людині природою.Без нього життя не може бути повноцінним і щасливим. Тільки здорова, всебічно розвинена,освічена людина здатна бути справжнім творцем власної долі і долі своєї країни. Здоров'я це не відсутність хвороб,а фізична, соціальна, психологічна гармонія людини, доброзичливі, спокійні стосунки з людьми, з природою, із собою. Народна мудрість каже: «Без здоров'я немає життя.І найбільше в світі багатство – це здоров'я».

Щорічно 7 квітня в день створення Всесвітньої організації охорони здоров'я відзначається Всесвітній день здоров'я.   Здавна велося, що шлях до нового завжди проходив через осмислення пройденого, пережитого, випробуваного часом. Сучасна людина, закладаючи фундаменти здорового способу життя, звертається до набутого її предками. Традиції та звичаї українського народу пропагують усі компоненти здорового способу життя, що засвідчує високу культуру, волю, силу духу наших батьків і прадідів. Так, важливим компонентом здорового способу життя є раціональне харчування, за якого людина задовольняє потреби свого організму в енергії та життєво важливих речовинах відповідно до конкретних умов її життєдіяльності. Основними причинами такого харчування українців завжди були  збалансованість, різноманітність, висока біологічна цінність, дотримання певного режиму, простота у приготуванні. Прикладом того є харчування запорізьких козаків.На столі зазвичай були соломаха (густо зварене на воді житнє борошно), тетеря (не дуже густо зварене на квасі житнє борошно та пшоно), щерба (рідко зварене на риб'ячій юшці борошно). Круту тетерю їли з риб'ячою юшкою, жиром, молоком чи водою. Ласували козаки й м'ясом, зокрема дичиною, свининою та рибою. Не відмовлялись від вареників, сирників, гречаних галушок із часником. Простота і різноманітність козацької їжі забезпечувала їм високу працездатність і міцне здоров'я. Дбаючи про фізичний розвиток дитини, наші предки всіляко заохочували її до рухів. «Як дитина бігає та грається, то їй здоров'я усміхається», казали вони. Традиційні рухливі ігри «гуси-лебеді», «піжмурки», «третій зайвий», «мисливці й качки», «квач» сприяли розвитку витривалості, спритності, рішучості, ініціативи, товариської взаємовиручки, створювали бадьорий настрій. Рухливий спосіб життя, фізична активність були невід'ємною частиною життя наших предків.                                                                  Навіть під час відпочинку та у свята вони не були пасивними. Усі ігри та розваги українців перестрибування через вогонь на купальські свята, весняні хороводи, танці тощо ґрунтувалися на фізичній активності. Деякі танці потребували неабиякої сили, витривалості та спритності, наприклад, козацький гопак, який поєднував елементи козацького бою і боротьби.                              Особиста гігієна завжди була важливою для українців. Дорослі змалечку виховували у дітей елементарні гігієнічні навички: тримати в чистоті тіло, одяг, взуття, постіль, житло. Немовля купали вже на другий чи третій день після народження. У першу купіль клали різні квіти й трави, бажаючи дитині рости здоровою, бути красивою. Дотриманню гігієни сприяли такі звичаї: обов'язок закривати на ніч посуд з їжею чи відро з водою, заборона їсти чужою ложкою чи витиратись чиїмось рушником.                                                                                                                   Українці використовували цілющі властивості сонячних променів і прохолодної води для загартовування. Козаки, зокрема, більшу частину року ходили в легкому одязі, без головних уборів, часто босими і з оголеним торсом. У теплу пору спали на свіжому  повітрі, прокидалися зі сходом сонця, вмивалися та купалися в річці. Більшість із них купалась у водоймах не лише влітку, а й восени та взимку.                                                                                                                   Наші предки напружено працювали, їхніми основними заняттями було хліборобство, скотарство, рибальство, мисливство, городництво, садівництво, бджолярство. У неділю всі відпочивали. Раціонально організована праця та відпочинок чергувалися і позитивно впливали на здоров'я українців. У традиційному українському рукоділлі, зокрема у вишиванні і ткацтві, наявні символи з язичницьких часів обереги й дерево життя. Вони, за віруваннями наших предків, охороняли родинне вогнище, духовне і фізичне здоров'я сім'ї, а відтак благополуччя народу.                                                                                                                                                           
 В Михнівській сільській бібліотеці-філії до Всесвітнього дня здоров'я оформлено книжкову викладку літератури «Країна міцного здоров'я». Берегти своє здоров'я- це означає вести здоровий спосіб життя: робити зарядку, ходити в походи, займатись посильною фізичною працею, відвідувати спортивні секції, любити і дотримуватись чистоти, тому що чистота- запорука здоров'я. А ще виробляти в собі добрі , корисні звички, позбавлятись та уникати поганих шкідливих: тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків, інтернет залежності, ігроманії. За цих умов багатьох причин погіршення стану здоров'я можна уникнути. Отже бажаю доброго здоров'я. Будьте здорові-будете щасливі і радісні.







Немає коментарів:

Дописати коментар