tag:blogger.com,1999:blog-57810979837948042992024-03-10T20:22:30.050-07:00Філія №16 Михнівська сільська бібліотекаЛідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.comBlogger230125tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-54168907328058050532024-03-09T03:36:00.000-08:002024-03-09T03:36:33.186-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi594LjXZHz_X2hk62bhFErG_IXdCFbO59eenmTqzBxpWR9lQgayiGa-SNIVw7kIWkErHxlh7JM2wZibqcphgjZefK8M_xmYAK4D5bbQW8-jIpycRNtceVKS0fvtFoz1y-hg2wCxfR_KW072BvWKpTSnkeMwVi1Pzp4NLQkGxgzUWHM49HqdpxzX9_TMW0/s4608/IMG_20240308_130152.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi594LjXZHz_X2hk62bhFErG_IXdCFbO59eenmTqzBxpWR9lQgayiGa-SNIVw7kIWkErHxlh7JM2wZibqcphgjZefK8M_xmYAK4D5bbQW8-jIpycRNtceVKS0fvtFoz1y-hg2wCxfR_KW072BvWKpTSnkeMwVi1Pzp4NLQkGxgzUWHM49HqdpxzX9_TMW0/s320/IMG_20240308_130152.jpg" width="240" /></a></div> Поет живе в серцях свого народу</h2><p style="text-align: justify;"> Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково : щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об'єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум'яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу</p><p style="text-align: justify;"> <span></span></p><a name='more'></a>До ювілею Кобзаря в Михнівській сільській бібліотеці проведено літературний вернісаж «Тарасової душі криниця».Шевченко - духовний символ України. До нових і нових поколінь він приходить разом із усвідомленням ними дійсності. Із дитячих літ, неначе святе писання, убираємо ми в душу його полум'яні пророчі рядки. Великий Кобзар і сьогодні незримо присутній у нашому житті, звертається до нас усіх зі своїми безсмертними думами. Могутня і ніжна поезія Тараса Шевченка надихає українців на героїчні подвиги в ім'я рідної землі.<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg0s92M_AyxUvxj0z2yOjoj8OOwpU8sigKxwbNiTUTF71_xLgGyqUUBuxtgNmY-R1tZJubj7FtKZPXzMlu26csChyHaebowVXLKNz196D4J7jfgjvNkvZLdDqbS58HR63RY36KY20NSPqJDYVv2EJK2dNd_jIykyNEUNNGnudBqFCp6niaW18bHMyP6Fn4/s4608/IMG_20240308_174302.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg0s92M_AyxUvxj0z2yOjoj8OOwpU8sigKxwbNiTUTF71_xLgGyqUUBuxtgNmY-R1tZJubj7FtKZPXzMlu26csChyHaebowVXLKNz196D4J7jfgjvNkvZLdDqbS58HR63RY36KY20NSPqJDYVv2EJK2dNd_jIykyNEUNNGnudBqFCp6niaW18bHMyP6Fn4/s320/IMG_20240308_174302.jpg" width="320" /></a></div><br /><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-73013636252131575182024-03-02T02:42:00.000-08:002024-03-02T02:42:53.081-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg5zodZxCwBYUzj2AJDOdtG5DjZKNM7PRAMMTH1Q4hXaruKob6H5ff3iMlc8AdVXBCKdzsldX54wUamlL0VusaR-dG2SMm3Ne0kl1M2JikfWUouwLlHDYx7j-_RBfJcFIC-h6woPGB9ymw1l_RKMIkLkvfgZuve8SVf0zsH9Ksfz7eT1SsBFzvOk5N8vTc/s4608/IMG_20240302_121338.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg5zodZxCwBYUzj2AJDOdtG5DjZKNM7PRAMMTH1Q4hXaruKob6H5ff3iMlc8AdVXBCKdzsldX54wUamlL0VusaR-dG2SMm3Ne0kl1M2JikfWUouwLlHDYx7j-_RBfJcFIC-h6woPGB9ymw1l_RKMIkLkvfgZuve8SVf0zsH9Ksfz7eT1SsBFzvOk5N8vTc/s320/IMG_20240302_121338.jpg" width="320" /></a></div> Письменники рідного краю дарують нам творів розмай</h2><p style="text-align: justify;">Щорічно 3 березня відзначається Всесвітній день письменника. Це свято людей, які створюють прекрасні книги і підкорюють мільйони читачів. <span></span></p><a name='more'></a> До дня письменника Михнівська сільська бібліотека підготувала книжкову виставку «Літературні скарби Лубенщини» Пропонуємо познайомитися з цікавими книгами письменників нашого краю. Це твориО.Донченка,В.Малика,Р.Плотникової,О.Міщенка,В.Васильєва,Л.Назаренко. Поетичні збірки В.Симоненка, О.Хало,Н.Баклай,Г.Кревської ,О.Печори та інших.Запрошуємо усіх хто шанує літературне слово на перегляд книжкової виставки.<p></p><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-55683323760708872682024-02-21T03:48:00.000-08:002024-02-21T03:50:33.885-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEghjbXDVizOrghZEbmqsOJDv6ifmrjIun-gZilIDrNwu8AE5FZjf_eFHxdwmnkExEzb5dWOk7QLA6h3cTe6McfoLIX2EXXc1NTOM65Mhn-47XhdggjySEwm-cxcm9k8V_yyupbt-E5jZ8eEFMlT3uSEtVuOurk3NS189w_p6m4VvYZixLHcMldJc5U-ZPc/s4608/IMG_20240220_150055.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEghjbXDVizOrghZEbmqsOJDv6ifmrjIun-gZilIDrNwu8AE5FZjf_eFHxdwmnkExEzb5dWOk7QLA6h3cTe6McfoLIX2EXXc1NTOM65Mhn-47XhdggjySEwm-cxcm9k8V_yyupbt-E5jZ8eEFMlT3uSEtVuOurk3NS189w_p6m4VvYZixLHcMldJc5U-ZPc/s320/IMG_20240220_150055.jpg" width="240" /></a></div>Веселка рідної мови</h2><p style="text-align: justify;"> Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією й відточена творчістю найталановитіших письменників. Нею промовляє дух нашої свободи. Українська мова – це мова віршів, пісень, казок, прислів’їв, приказок, скоромовок, легенд нашого краю. <span></span></p><a name='more'></a>Це наше багатство. Слово – найтонше доторкання до серця. Воно може стати і ніжною квіткою, і живою водою, що навертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом , і брудом. Мудре і добре слово дає радість, незрозуміле і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду. <p></p><p style="text-align: justify;"> Щорічно, 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, дуже трагічна. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні. Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною великого, гордого, нескореного народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови. Це свято об’єднує українців у одну велику дружну сім’ю. З нагоди цього свята в Михнівській сільській бібліотеці розгорнуто книжкову виставку «Веселка рідної мови».Виставка допоможе здійснити подорож у дивовижний світ української мови та поповнити знання з її вивчення.</p><p style="text-align: justify;">. </p><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-53824988826867157912024-02-16T05:48:00.000-08:002024-02-16T05:48:36.255-08:00<h2 style="text-align: center;"> <div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg7TD7kYgaqXleFbVcCvq8W2NBtpHabwRH5nGhOBFO8304Zb_UGeouKwmnoKEEgeMFmJwxDcNzxTRMNvnnpxIPn_Ds8ps1Paujxd2_FJ0faOQY8K6wlOdlR9vjdWpfiy_j52CEUMbd6es9-HGj4SVjQyZ3vQwlIRp8zxti0B1okkFtpU8cCGDALifn7Ems/s512/unnamed.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="256" data-original-width="512" height="160" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg7TD7kYgaqXleFbVcCvq8W2NBtpHabwRH5nGhOBFO8304Zb_UGeouKwmnoKEEgeMFmJwxDcNzxTRMNvnnpxIPn_Ds8ps1Paujxd2_FJ0faOQY8K6wlOdlR9vjdWpfiy_j52CEUMbd6es9-HGj4SVjQyZ3vQwlIRp8zxti0B1okkFtpU8cCGDALifn7Ems/s320/unnamed.jpg" width="320" /></a></div>Моя країна-Україна</h2><p style="text-align: justify;"> 16 лютого наша країна відзначає День єднання. Це свято яке символізує нашу силу і незламну волю, нагадує нам про важливість єдності в найважчі часи. <span></span></p><a name='more'></a> День єднання вперше відзначили в 2022 році за декілька днів до початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. В Михнівській сільській бібліотеці проведено інформаційну хвилину єднання «Моя країна –Україна». Війна навчила нас єдності, стійкості і взаємодопомозі. Наша єдність має залишатись міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас і Україну не тільки в цей день, а й навіки.<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhYjiTf8z0gxMR55Xmq7M0VH-1SbuNCGfirLaGt9ufr4QfA7_JVofCAk0b4FI0ripUV4XlvuoMjgoMhNhiFC1ioS3Ez6tgfAN30kmzF-2OT5nStcs05M5CKJLduaBKQQ0JA2WFttNPtQCOwhbhp5mS-4gXORAjt8Zhoz5V3eMhMce6JdXfplyXnCOzXEjA/s4608/IMG_20240213_141207.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhYjiTf8z0gxMR55Xmq7M0VH-1SbuNCGfirLaGt9ufr4QfA7_JVofCAk0b4FI0ripUV4XlvuoMjgoMhNhiFC1ioS3Ez6tgfAN30kmzF-2OT5nStcs05M5CKJLduaBKQQ0JA2WFttNPtQCOwhbhp5mS-4gXORAjt8Zhoz5V3eMhMce6JdXfplyXnCOzXEjA/s320/IMG_20240213_141207.jpg" width="320" /></a></div><br /><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-72667017880496393392024-01-26T06:03:00.000-08:002024-01-26T06:03:50.165-08:00<h2 style="text-align: center;"> <div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiEnMUKIt5pJv_ZFCapkYxUk9TXMjRy5QrotCgQ08hJY38ODXMc89o-FM81G19cJaGIMGp34EB9PB3r61hIjvhBJmiNx8_jiiffyXLKySFKe365ypw4Fi0SaJI-pTjb16uLAsMuO-oiy4cqBP_HP4gLds6Hl3mbJ66ZgiKmmYel1-vQWmeubplWQoLx0N8/s4608/IMG_20240126_152728.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiEnMUKIt5pJv_ZFCapkYxUk9TXMjRy5QrotCgQ08hJY38ODXMc89o-FM81G19cJaGIMGp34EB9PB3r61hIjvhBJmiNx8_jiiffyXLKySFKe365ypw4Fi0SaJI-pTjb16uLAsMuO-oiy4cqBP_HP4gLds6Hl3mbJ66ZgiKmmYel1-vQWmeubplWQoLx0N8/s320/IMG_20240126_152728.jpg" width="320" /></a></div>Крути: історія української нескореності</h2><p style="text-align: justify;"> Бій під Крутами –трагічна і важлива подія в історії нашої держави, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які стали на захист української держави та зупинили ворога. <span></span></p><a name='more'></a> В Михнівській сільській бібліотеці до цієї дати представлено тематичну викладку літератури «Крути:історія української нескореності». Бій під Крутами став боєм за майбутнє України.<p></p><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-41320058029810803682024-01-20T05:11:00.000-08:002024-01-20T05:11:12.450-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiSBaYhRWNZ24xZyjXopXadr5zY_TvTPeJ7u8YIDd5KF-1R8Zn20niJcgttObjYfeMVf25VBA5bEIqMLkwqUSYZoBHXmY49wz_44X8bUrP7ELMdEwZDJzDnT-oW4QbI9VlyBMwl53SoUUbweAoZAnh6OOhSu9OCL1CJSSWzGnQ9Am1B6MofuJp9uQ6rlOE/s4608/IMG_20240119_101802.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiSBaYhRWNZ24xZyjXopXadr5zY_TvTPeJ7u8YIDd5KF-1R8Zn20niJcgttObjYfeMVf25VBA5bEIqMLkwqUSYZoBHXmY49wz_44X8bUrP7ELMdEwZDJzDnT-oW4QbI9VlyBMwl53SoUUbweAoZAnh6OOhSu9OCL1CJSSWzGnQ9Am1B6MofuJp9uQ6rlOE/s320/IMG_20240119_101802.jpg" width="320" /></a></div>З Україною в серці</h2><p style="text-align: justify;"> На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Здавна земля наша була ласим куснем для сусідів. Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність та соборність. 22 січня 1919 року в Києві на Софіївській площі було урочисто проголошено Універсал Соборності. <span></span></p><a name='more'></a>Слово соборність включає у себе єдність і згуртованість. Цей історичний факт став етапом становлення і розвитку української державності. До Дня Соборності України для учнів 5 класу Михнівської гімназії «Успіх» було проведено гру –вікторину «З Україною в серці». Щоб зрозуміти поняття Соборності та значення Акту Злуки 1919 року, учні познайомилися з історичними передумовами цих знакових для історії України подій. Під час вікторини діти перевірили свої знання про Україну як державу зі своєю істрією, культурою,народними звичаями та традиціями. Сьогодні Україна переживає тяжкі часи , коли наші воїни захищають країну від ворога. І ми вдячні за цей подвиг і віримо, що територіальна цілісність нашої держаи, скріплена кров'ю мільйонів незламних борців буде відвойована. На знак вдячності діти виготовили обереги для воїнів зі словами подяки та побажаннями. Соборність-це символ боротьби за волю, символ порозуміння між людьми, сиимвол надії і віри у майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg3h1OHISiAThH7d2eBTUIOdh0ZGXnWVhqykUpBy1avu_KIpMlB21PLmX0nUEl9VmpskILxEps6klMPpPi9Ts1CRVMkC9ahBWRLYnIbxL8kpEAZy6NKiV2kz5hR63nZR827FGjDIrgCv02Po8tWzciy54_xpJrTs-JXOZ1lo7_45J8vyRWiBELo2oBynAE/s4608/IMG_20240120_132043.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg3h1OHISiAThH7d2eBTUIOdh0ZGXnWVhqykUpBy1avu_KIpMlB21PLmX0nUEl9VmpskILxEps6klMPpPi9Ts1CRVMkC9ahBWRLYnIbxL8kpEAZy6NKiV2kz5hR63nZR827FGjDIrgCv02Po8tWzciy54_xpJrTs-JXOZ1lo7_45J8vyRWiBELo2oBynAE/s320/IMG_20240120_132043.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiVoSXJwBo7uJ1mUI1AMMOub2IG0vPH9cxhrKcdooYfWpTyXu-ArQpY7bIO8L7jbw7gbYRyZixSzgyh0TBHJ2cksXP45Jc4dBxWpLPiOYv0x5wUKNFK3qF7WMFh0rYwOAAR1Hcp0Ih5K0W3DnLQ9FpfLI75yhynWRQTyPY6lXL-GyKjXsdEttOr1xh9pig/s4608/IMG_20240119_101358.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiVoSXJwBo7uJ1mUI1AMMOub2IG0vPH9cxhrKcdooYfWpTyXu-ArQpY7bIO8L7jbw7gbYRyZixSzgyh0TBHJ2cksXP45Jc4dBxWpLPiOYv0x5wUKNFK3qF7WMFh0rYwOAAR1Hcp0Ih5K0W3DnLQ9FpfLI75yhynWRQTyPY6lXL-GyKjXsdEttOr1xh9pig/s320/IMG_20240119_101358.jpg" width="240" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj22yyfiOy7YI213rRjbMTDaWwNTvtCXFRfp6lhjphfhoktsdalAzvdt46f9eHd1WtBrVUBxlvkWflYUrvt-xjqhTkER2BbbjXAXbcGKwmUkuF-XkQVfnYjNkBeBKTk__hiB5EjBSHDcytOM7Bnd_9LKl7rj-SLxEtiuxF7Xq-eFHZl4pRv-JjdPgnDfMs/s4608/IMG_20240119_101342.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj22yyfiOy7YI213rRjbMTDaWwNTvtCXFRfp6lhjphfhoktsdalAzvdt46f9eHd1WtBrVUBxlvkWflYUrvt-xjqhTkER2BbbjXAXbcGKwmUkuF-XkQVfnYjNkBeBKTk__hiB5EjBSHDcytOM7Bnd_9LKl7rj-SLxEtiuxF7Xq-eFHZl4pRv-JjdPgnDfMs/s320/IMG_20240119_101342.jpg" width="240" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhvwp63KOk4keAPgx0vKKbGmXIwUoD6HBAp8hZHwVDSF5b0MKQlm3gk2xjOO6B2WVFD6Gu7qT9snoOz0G0cXioSPqKQ0DgueStogNAMEy59mhYlZftKdu2bvylzbaIXoLf7_1OHhMybHZ6hTgYaweBL4xcIdEdIRDRmvxBv0DfMBRkHdoRo7ERngwpw6PE/s4608/IMG_20240119_101534.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhvwp63KOk4keAPgx0vKKbGmXIwUoD6HBAp8hZHwVDSF5b0MKQlm3gk2xjOO6B2WVFD6Gu7qT9snoOz0G0cXioSPqKQ0DgueStogNAMEy59mhYlZftKdu2bvylzbaIXoLf7_1OHhMybHZ6hTgYaweBL4xcIdEdIRDRmvxBv0DfMBRkHdoRo7ERngwpw6PE/s320/IMG_20240119_101534.jpg" width="240" /></a></div><br /><br /><p></p>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-82721049873341997932024-01-13T01:22:00.000-08:002024-01-13T01:22:25.127-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi36iev1KWHRSrnP2YqI9h65FLbn7CRaia4kiaA5g7HqtewQ909nE7mfAlSPXemCefPqYHbhVKZVrUFCex5Hlk-B9F2JV1H2W924Am9Tp2TDUMQi-6nxB5DdPEgjcCUrS3DPDoY3Sj6X1EqAfpaUVUHkndBfV0k84kq6Kuo1WA4Wsmr5igwwoXcNQV5qPY/s275/images%20(1).jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="183" data-original-width="275" height="183" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi36iev1KWHRSrnP2YqI9h65FLbn7CRaia4kiaA5g7HqtewQ909nE7mfAlSPXemCefPqYHbhVKZVrUFCex5Hlk-B9F2JV1H2W924Am9Tp2TDUMQi-6nxB5DdPEgjcCUrS3DPDoY3Sj6X1EqAfpaUVUHkndBfV0k84kq6Kuo1WA4Wsmr5igwwoXcNQV5qPY/s1600/images%20(1).jpg" width="275" /></a></div>Барви Марії Приймаченко</h2><p style="text-align: justify;"> Марію Приймаченко називають однією із найсамобутніших українських художниць. 12 січня, минає 115 років з її дня народження. Приймаченко представляє стиль наївного народного стилю — в його основі лежать українські казки, легенди та оповідання. <span></span></p><a name='more'></a> Народилася майбутня художниця та майстер народного декоративного розпису 12 січня 1909 року в селі Болотня на Київщині. Її виховували у творчій сім'ї. Батько, Оксентій Григорович, був теслею, створював дворові огорожі. Бабуся займалася розмальовуванням писанок. Мати, Параска Василівна, славилася майстерністю вишивання, чого навчилася і сама Марія, яка носила власноруч вишиті сорочки. Крім живопису і вишивання, захоплювалася також керамікою, ілюстрацією.У дитячому віці майбутня художниця не могла працювати в полі і допомагати рідним у багатьох господарських справах через недуги. Коли дівчинці було сім років, Маруся захворіла на поліомієліт. Надалі все життя художниця переживатиме страшні болі, не одну операцію і практично на всіх фото буде з милицями.Час, що звільнила хвороба, Марія використовувала для занять творчістю. Серйозно малювати Примаченко почала в 17-річному віці — коли знайшла синювату глину, якою розмалювала власний будинок. Робота дівчини припала всім до душі — незабаром вона отримала перше замовлення. За розмальовування будинку сусідів Марії віддячили поросям.Цікаво, що загалом художниця була малоосвіченою: через хворобу вона пройшла лише чотири роки навчання. У підписах до картин вона практично не ставила розділових знаків і користувалася народним наріччям. Зате Приймаченко однаково вправно малювала обома руками. Певну художню освіту Марії Оксентіївні вдалося отримати завдяки майстрині-ткалі з Києва — Тетяні Флорі. Вона помітила талант Приймаченко і в 1930-х роках запросила її в експериментальні майстерні, що працювали в Київському музеї українського мистецтва. Там її творчість стала більш різноманітною: Марія малювала, вишивала, захопилася керамікою. 1936 року експериментальну майстерню реформували в Школу народних майстрів, яку вона і закінчила.Нині в музеї зберігаються чимало її робіт того періоду – тарелі, глечики, які оздобленні химерними орнаментами. На виставці народного мистецтва Марія отримала диплом першого ступеня. Відтоді її роботи експонувалися на виставках в европейських столицях. Талант українки визнали далеко за межами Батьківщини.Є така чутка, що Пабло Пікассо побачивши її картини, назвав їх “прекрасними роботами геніальної жінки”. Марк Шагал, надихнувшись творами Приймаченко, і собі створив низку картин, які дуже нагадували дивовижних звірів Марії. На виставці в Парижі Марія отримала золоту медаль. Про це вона дізналася в лікарні, їй зробили операцію, а ця звістка допомогла пережити жінці біль від оперативного втручання.<p></p><p style="text-align: justify;">Із початком німецько-радянської війни мисткиня повернулася до рідного села. Там пережила всі труднощі воєнного та післявоєнного часу. Із фронту так і не дочекалась свого чоловіка Василя Маринчука, але до самої смерті чекала, що він повернеться.До малярства Марія Приймаченко повернулася у 1950-ті. Тоді ж вона потоваришувала із видатним режисером Сергієм Параджановим. Він її підтримував, коли вона хворіла, діставав рідкісні для того часу фрукти та надсилав поштою. У 1960-х роках художниця створила низку робіт під назвою “Людям на радість”. За це її вшанували званням лауреатки Державної премії України імені Тараса Шевченка.</p><p style="text-align: justify;">Роботи Марії зачаровують неймовірно доброю фантазією, точним, своєрідним колоритом і таємничою майстерністю .Чуттєві й невимушені, її картини — це самовираження підсвідомого, обрамлене в дитячу форму, яка ніколи в її творчості не була покинутою. Вона надихалася вишивками і довкіллям, вона була селянкою, яка обожнювала Україну та ніколи не покидала рідний дім. Навіть під час аварії на ЧАЕС, коли рідне село потрапило у 30-кілометрову зону евакуації, вона залишилася із сином і намалювала картину, на якій корова в бахілах їсть отруєну радіацією траву. В 1997 році Марія Приймаченко померла. Похована у рідному селі. Виставки робіт Марії Приймаченко з великим успіхом експонувалися в багатьох країнах. Її ім'я записано до «Всесвітньої енциклопедії наївного мистецтва» поряд з іменами Анрі Руссо та Ніколо Піросмані.</p><p style="text-align: justify;">Під час наступу російських військ, у селищі Іванків 27 лютого 2022 року згорів історико-краєзнавчий музей, де зберігалося близько двох з половиною десятків робіт Марії Приймаченко, 14 вдалося врятувати. У 2022 році художниця отримала(посмертно) відзнаку Президента України «Національна легенда України» за визначні особисті заслуги у становленні незалежності України і зміцненні її державності, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва. Марія Приймаченко створила неповторний світ власних образів, яких у природі не існує. Всі її картини нагадують малюнки до якоїсь нескінченної казки. В їх основі лежать фольклорні легенди, народні казки та оповідання. Довге і плідне життя прожила вона, залишила сотні творів, які навічно прикрашатимуть музеї, приватні колекції. Є в них та мистецька досконалість, яка непідвадна старінню. </p>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-39172863062257255992024-01-05T05:24:00.000-08:002024-01-05T05:24:07.646-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjfC4lj62zQP2VnP1kimg11KnyptbnrRzRDVn9HA3bIdnumy6u_HVVCo_xpE62rWf4H8IuMZKhdnsUt-Iso7dWa4oUJafQEXWkjDN-Ii1wNOUo5eIG11p_tAUAIa4QS5TLkBpFcX5VdnnRXnb1MbDe-hSkacYMTG-9oqyU7enhHyfgVnM1AGbFU57DweEQ/s4608/IMG_20240105_151157.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjfC4lj62zQP2VnP1kimg11KnyptbnrRzRDVn9HA3bIdnumy6u_HVVCo_xpE62rWf4H8IuMZKhdnsUt-Iso7dWa4oUJafQEXWkjDN-Ii1wNOUo5eIG11p_tAUAIa4QS5TLkBpFcX5VdnnRXnb1MbDe-hSkacYMTG-9oqyU7enhHyfgVnM1AGbFU57DweEQ/s320/IMG_20240105_151157.jpg" width="320" /></a></div>Народний байкар</h2><p style="text-align: justify;"> Степан Руданський — український поет, перекладач античної літератури.. Він був основоположником жанру співомовки в українській літературі.Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1834 року в селі Хомутинці Вінницького повіту в родині сільського священика.Початкову освіту отримав у дяка. У 8 років батьки віддали Степана Руданського до Шаргородської духовної школи-бурси . Згодом навчався у Подільській духовній семінарії у Кам’янці-Подільському.<span></span></p><a name='more'></a>В 1856 році Руданський приїздить до Петербурга і проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної.У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників. Після закінчення академії Руданський одержав призначення працювати повітовим лікарем в Криму, куди він і приїхав 1861 року.У 1861–1873 рр. Руданський працював міським лікарем в Ялті, а також лікарем у маєтках князя Воронцова. Степан Руданський-автор понад двохсот віршованих гуморесок, кількох поем, ряду ліричних поезій і балад, автор відомої пісні «Повій,вітре, на Вкраїну».Він виборював право говорити й творити рідною мовою.Та найвизначніший доробок поета сатирично- гумористичні співомовки. Ними захоплюються і дорослі і діти. З творчістю Степена Руданського знайомить книжкова виставка-портрет «Народний байкар», яка діє в Михнівській сільській бібліотеці до ювілею поета.<p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p><br /></p>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-68692801159893455352023-12-22T05:03:00.000-08:002023-12-22T05:03:00.899-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgOPp32D9gdb2w5FUNxsU3YBGh-I3tDBb-dCxHzxetPnpcj83X4IH6LiQjigfOVNLC-EmVt_JhA_eUwwGikxsvZwSjybeC-5TzovriRARD7Go6Sv_D9UBvi45svvn7baroQ2h-91_bc4hkfPcYzNG9sr8Ke7Qlzdhafhy93-IhubtJqIGmnv-Yf-AT2dfQ/s4608/IMG_20231222_133052.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgOPp32D9gdb2w5FUNxsU3YBGh-I3tDBb-dCxHzxetPnpcj83X4IH6LiQjigfOVNLC-EmVt_JhA_eUwwGikxsvZwSjybeC-5TzovriRARD7Go6Sv_D9UBvi45svvn7baroQ2h-91_bc4hkfPcYzNG9sr8Ke7Qlzdhafhy93-IhubtJqIGmnv-Yf-AT2dfQ/s320/IMG_20231222_133052.jpg" width="320" /></a></div>Марко Вовчок- щира українська душа</h2><p><br /></p><p style="text-align: justify;">Марко Вовчок -справжнє ім'я — Марія Олександрівна Вілінська.народилася 22 грудня 1833 р. в селі Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії в родині збіднілого дворянина.У 1845—1846 рр. Марія навчалась у жіночому пансіоні в Харкові. Протягом 1847—1850 рр. виховувала дітей тітки К. Мардовіної в Орлі, брала участь у літературних вечорах, зустріла майбутнього чоловіка, фольклориста та етнографа Опанаса Марковича, який був засланий в Орел за участь у Кирило-Мефодіївському братстві.<span></span></p><a name='more'></a><p></p><p style="text-align: justify;">У 1851 р. Марія одружилась з О. Марковичем, разом з чоловіком виїхала в Україну, займалась фольклористикою та етнографією, вивчила українську мову.</p><p style="text-align: justify;">У 1856р. Марія Олександрівна розпочала літературну діяльність, взяла псевдонім Марко Вовчок. Наступного року в Петербурзі П. Куліш видав "Народні оповідання" — першу книгу Марка Вовчка. У 1859р. Марія тяжко захворіла і виїхала на лікування до Німеччини.</p><p style="text-align: justify;">У 1860р. у журналі "Отечественные записки" з'явилась повість Марка Вовчка "Інститутка" з присвятою Т.Г. Шевченку .</p><p style="text-align: justify;">Протягом 1860—1867 рр. письменниця перебувала за кордоном. Зустрічалась з провідними письменниками, ученими, культурними діячами.</p><p style="text-align: justify;">У 1861 —1862 рр. були опублікувані повість "Три долі", другий том "Народних оповідань". У 1867р. Марко Вовчок повернулась і жила в Петербурзі, писала російською мовою ("Живая душа", "Записки причетника", "Сельская идиллия"), багато перекладала.</p><p style="text-align: justify;">Після погіршення стану здоров'я, в зв'язку з посиленням переслідувань царської цензури разом з другим чоловіком Михайлом Лобачем-Жученком у 1878р. письменниця назавжди виїхала з Петербурга, багато переїжджала, поки не оселилась на Богуславщині, де прожила майже сім років.</p><p style="text-align: justify;">28 липня 1907р. Марко Вовчок померла в Нальчику на Кавказі, там і похована.</p><p style="text-align: justify;">Спадщина Марка Вовчка налічує дві книги "Народних оповідань", романи й повісті: "Інститутка", "Кармелюк" (казка), "Три долі", "Маруся", "Гайдамаки", художні нариси "Листи з Парижа", твори російською мовою, переклади творів французької, німецької, англійської, польської літератур, критична стаття "Мрачные картины". За тематикою творчість письменниці різноманітна, але провідною темою є життя селян.</p><p style="text-align: justify;">В Михнівській сільській бібліотеці до ювілею письменниці підготовано літературний етюд « Марко Вовчок- щира українська душа»</p><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-88726830037845983252023-12-15T03:13:00.000-08:002023-12-15T03:13:46.112-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiKRY7CF5WQ0npqVP44xRuk_c_y3WUg8496cwZF55CJRbtATlHnjwaNt5F32kT1Aela3LX4RCnirWfkozApG2RKu3d9ES2JFRzRUFKQy4H7HNAP3Lwjlz1-K_iXI-u8kvYys8DsXw4Sa8DmKzuCDP_CSTdhQHjF52gj_tz3pf6jfm9xqg6VFPUVJytJFZg/s4608/IMG_20231208_105143.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiKRY7CF5WQ0npqVP44xRuk_c_y3WUg8496cwZF55CJRbtATlHnjwaNt5F32kT1Aela3LX4RCnirWfkozApG2RKu3d9ES2JFRzRUFKQy4H7HNAP3Lwjlz1-K_iXI-u8kvYys8DsXw4Sa8DmKzuCDP_CSTdhQHjF52gj_tz3pf6jfm9xqg6VFPUVJytJFZg/s320/IMG_20231208_105143.jpg" width="320" /></a></div> Новорічна майстерня</h2><p style="text-align: justify;"> Створення новорічного декору це веселий процес, адже що може бути душевніше і красивіше іграшок і подарунків, виготовлених своїми руками. Творчість приносить масу позитивних емоцій, виховує естетичний смак, а яскраві декорації створюють затишну атмосферу.<span></span></p><a name='more'></a> Святкова майстерня «Казка стукає у віконце» зібрала учнів другого класу Михнівської гімназії «Успіх» в Михнівській сільській бібліотеці. Під час виготовлення новорічного подарунку діти познайомилися з історією виникнення новорічних іграшок, згадали які іграшки є в них вдома, та як святкують Новий рік. Дозвілля в бібліотеці пройшло весело та цікаво. Діти отримали позитивні емоції та гарний настрій.<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhI2rGukY1rHDHqdqd2UOTgzXn5kwoSlLr6LOTVGFgV9YFNufFJ4ZdVMU5c09ybRYZMTca0LBOj6YY_a7c4i2w38IuJEzFkJGRDuH2GIhYb1-OZc-McbHnvpx-Iu1APCTTTiLIgWnzvCgArnv7M5CylcABNmjAo5sZ0Dtxg69yqfFNGiBGZKd2PqbAS4W4/s4608/IMG_20231208_104401.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhI2rGukY1rHDHqdqd2UOTgzXn5kwoSlLr6LOTVGFgV9YFNufFJ4ZdVMU5c09ybRYZMTca0LBOj6YY_a7c4i2w38IuJEzFkJGRDuH2GIhYb1-OZc-McbHnvpx-Iu1APCTTTiLIgWnzvCgArnv7M5CylcABNmjAo5sZ0Dtxg69yqfFNGiBGZKd2PqbAS4W4/s320/IMG_20231208_104401.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgEdl38knY5qgGfl8EYoKouwmtOI5CZTls41Ulr1BUIvyOP1w-qTxJT7D_ivthuAsCItExmoscshiIWXKPFFcYpu4B0rYVylqJFrBncbzv8VxfavFuOOmyvls2LhyphenhyphenoLlRBHkVLpGD2gZBIm_E3qXdLxwlmmwDo2Y4hmwkC-KhD0Lg6nUUbOvyhr6FWVqyc/s4608/IMG_20231208_102041.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgEdl38knY5qgGfl8EYoKouwmtOI5CZTls41Ulr1BUIvyOP1w-qTxJT7D_ivthuAsCItExmoscshiIWXKPFFcYpu4B0rYVylqJFrBncbzv8VxfavFuOOmyvls2LhyphenhyphenoLlRBHkVLpGD2gZBIm_E3qXdLxwlmmwDo2Y4hmwkC-KhD0Lg6nUUbOvyhr6FWVqyc/s320/IMG_20231208_102041.jpg" width="240" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi9uIKaXmPnY1foaBNV7a-AT94g6yWNnCrk32ihm0qEMzDdYqs8C4F4-0OE7N1fkf-ICRY8d4ks7TMy6nWmd0ZtedpdeW0ZjmRsCNgiQcb7ZKeXgfNE8dqAhHoHYuPs6McLxj4VjFbj8loV4CDwsZolqOCXgel8WzwMTo7JZFG8hH0d3M5qz2K2s4DXRIw/s4608/IMG_20231206_150144.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi9uIKaXmPnY1foaBNV7a-AT94g6yWNnCrk32ihm0qEMzDdYqs8C4F4-0OE7N1fkf-ICRY8d4ks7TMy6nWmd0ZtedpdeW0ZjmRsCNgiQcb7ZKeXgfNE8dqAhHoHYuPs6McLxj4VjFbj8loV4CDwsZolqOCXgel8WzwMTo7JZFG8hH0d3M5qz2K2s4DXRIw/s320/IMG_20231206_150144.jpg" width="240" /></a></div><br /><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-33429228455895783012023-11-30T04:47:00.000-08:002023-11-30T04:47:18.674-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhom02NioO2kAxdDwzg7wnfykOEps6auDCQ5uHpVsvQS_eGXThpvV8Or8s4rLcPSLU5EfBAjYtjHdTtLSxeGujUd7W0hmzbobzL1gunOKaMzgRcrqPj9hPhe1I0qFo3_ZW-DvrbETGC9DeD_JZJd_0h9kE8ZgVAi1zBNmWoHKsETddm3pSgC2PUmrDabOo/s360/2021113014313589.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="240" data-original-width="360" height="213" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhom02NioO2kAxdDwzg7wnfykOEps6auDCQ5uHpVsvQS_eGXThpvV8Or8s4rLcPSLU5EfBAjYtjHdTtLSxeGujUd7W0hmzbobzL1gunOKaMzgRcrqPj9hPhe1I0qFo3_ZW-DvrbETGC9DeD_JZJd_0h9kE8ZgVAi1zBNmWoHKsETddm3pSgC2PUmrDabOo/s320/2021113014313589.jpg" width="320" /></a></div>Над прірвою великої біди</h2><p><br /></p><p style="text-align: justify;"> Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також, як день пам’яті жертв цього захворювання.<span></span></p><a name='more'></a><p></p><p style="text-align: justify;"></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhLdksZNokHw3hD8T49TwU5jf2Hz2TPxPb2A_oS_wAMjiTz4yzy7juzxr7UYHNUopcx4kHEncrNd9dJt7ELrax-UKJ1GH42EVmJt41xcW57v6V0ts-qAmSu3BIZ5c4_sFxw81U2z-po2_xmPeiCp-0m_KxC73j869UhRH9KN_65CBEqJDunsgdzvgNGpn0/s4608/IMG_20231130_144049.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhLdksZNokHw3hD8T49TwU5jf2Hz2TPxPb2A_oS_wAMjiTz4yzy7juzxr7UYHNUopcx4kHEncrNd9dJt7ELrax-UKJ1GH42EVmJt41xcW57v6V0ts-qAmSu3BIZ5c4_sFxw81U2z-po2_xmPeiCp-0m_KxC73j869UhRH9KN_65CBEqJDunsgdzvgNGpn0/s320/IMG_20231130_144049.jpg" width="320" /></a></div><br />В Михнівській сільській бібліотеці експонується тематична книжкова виставка «Над прірвою великої біди». <p></p><p style="text-align: justify;">Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом – Червоною стрічкою. Її ідея належить художнику Франку Муру. Тепер кожен, хто надягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу. </p><p style="text-align: justify;">СНІД уперше виявлений у США у 80-х роках. За кілька років поширення СНІДу набуло характеру всесвітньої епідемії, що охопила населення практично усіх країн.</p><p style="text-align: justify;">СНІД – синдром набутого імунодефіциту – це кінцева стадія інфекційного захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Цей вірус вражає спеціальні клітини крові (лімфоцити), які відповідають за захист організму людини від різних мікробів та пухлин, і поступово вбиває ці клітини. Імунітет організму повільно, протягом багатьох місяців і років, знижується, і це призводить до виникнення різних захворювань, перш за все інфекційних, що вражають легені, органи травлення, шкіру, нервову систему та ін. Інкубаційний період переходу від потрапляння в організм ВІЛ до СНІДу може тривати від 2-3 тижнів до 9 років. З потраплянням у організм людини ВІЛ у аналізі крові, як правило, фіксується ВІЛ-позитивна реакція.</p><p style="text-align: justify;">Поширення ВІЛ-інфекції пов'язано з соціальними чинниками - розвитком ін'єкційної наркоманії, високим рівнем інфікованості серед жінок секс-бізнесу, у місцях позбавлення волі. Найбільша кількість ВІЛ-інфікованих відноситься до вікової групи 20-39 років, постійно також зростає частка підлітків 15-17 років.</p><p style="text-align: justify;">Підтримка людей, які вже стали ВІЛ-інфікованими, попередження нових захворювань і пропагування здорового способу життя – основні засоби запобігання розповсюдженню інфекції.</p>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-91225310237126350842023-11-29T03:30:00.000-08:002023-11-29T03:30:02.934-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj83k_IxYx0AzhJCg0hzaRfxhs6w33919gRFaHxshKKtfnhebtNk3rNVkfsndSKVAT64Uh_yhF4k_K5ZK9V_c2QbtEMY_YxAPXk2vunmCC22byRqzjFwktlP7In_o9rdmVS9nqitkjKF37_x7Hb0r5TxMDMIkczc4DaaacUzETuKcYPyB-_XpVZfu6SSeE/s130/images%20(2).jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="130" data-original-width="87" height="142" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj83k_IxYx0AzhJCg0hzaRfxhs6w33919gRFaHxshKKtfnhebtNk3rNVkfsndSKVAT64Uh_yhF4k_K5ZK9V_c2QbtEMY_YxAPXk2vunmCC22byRqzjFwktlP7In_o9rdmVS9nqitkjKF37_x7Hb0r5TxMDMIkczc4DaaacUzETuKcYPyB-_XpVZfu6SSeE/w95-h142/images%20(2).jpg" width="95" /></a></div>Науково-просвітницька діяльність Матвія Номиса</h2><p style="text-align: justify;">29 листопада виповнюється 200 років від дня народження Матвія Терентійовича Симонова літературний псевдонім – Матвій Номис- українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога, укладача і видавця одного з найповніших і найавторитетніших зібрань- антології українського усного фольклору малих жанрів. <span></span></p><a name='more'></a> Народився М.Т.Симонов на Полтавщині в селі Заріг в 1823 році 29 листопада в забезпеченій чиновницькій родині Терентія Семеновича та Марії Василівни Симонових . Сусідами Симонових були поміщики Білозерські,Забіли, Марковичі, Репніни. З дитинства Матвій Симонов був простуватим, спокійним, нерішучим,не дуже веселим хлопцем.Особливо такий емоційний стан посилився після нещасного випадку, який призвів до втрати лівого ока. Ця трагедія наклала відбиток на все його життя. Початкову освіту він здобував вдома,а з 1832 року став учнем Лубенського повітового училища де навчався до 1835 року. Потім продовжив навчання у Переяславському духовному училищі,а згодом у Переяславській духовній академії, яку закінчив у 1840 році і подав документи до Полтавської гімназії. Після завершення навчання у 1844 році склав іспити до Київського університету Св. Володимира на словесний факультет де навчався впродовж 1844-1848 років. Перебуваючи у Києві він познайомився з Тарасом Шевченком, Опанасом Марковичем та Василем Білозерським.Закінчивши навчання в університеті з 1848 по 1853 р. М.Т.Симонов працював в Ніжинській,а з 1853 року в Немирівській гімназіях вчителем словесності. Разом з викладацькою діяльністю Матвій Терентійович, як етнограф та фольклорист. Збирав цінні матеріали про народний побут, звичаї та обряди, записував чимало зразків усної народної творчості. З під його пера вийшли етнографічні оповідання та оповідання з народного життя: « Тітка Настя», «Дід Мина і баба Миниха», « Автобіографія Василя Петровича Білокопитенка», « Різдвяні свята», «Крашанки в давнину» , які друкувалися в таких виданнях як «Хата», «Основа», «Киевская старина» під псевдонімом Матвій Номис. У 1864 році М. Симонов випустив найвизначнішу працю свого життя « Українські приказки, прислів'я і таке інше. Збірники О.Марковича і других . Спорудив М.Номис» Збірка складалася з двох частин: більшої- паремійного матеріалу( прислів'я, приказка, притча) і меншої- загадок. До обох частин додавалися покажчики. Видання включало понад 14,5 тисяч хразків українського усного фольклору малих жанрів, які охоплювали нацрізноманітніші сфери життя, звичаї, вірування українського народу. Збірка грунтувалася на записах О.Марковича, братів Білозерських, П. Куліша, зібраних у різних регіонах України. Це була перша науково зроблена праця і українській етнографії, яка перевершувала всі слов'янські видання приказок. Після багатьох років відсутності у своєму маєтку в 1869 році М.Т. Симонов повернувся до Лубенського повіту. У 1873 році його обрали першим директором Лубенської чоловічої гімназії, а з 1877 року- головою земства, мировим суддею. За п'ять років до смерті Симонов продав хутір, забезпечив дружину та дітей, пожертвував значні кошти на Наукове товариство імені Т.Шевченка, а частину грошей поклав у банк. Згодом на відсотки в своєму селі заснував початкову школу і побудував лікарню. Тихий, непомітний Номис помер 8 січня 1901 року самотній. Так закінчився життєвий та творчий шлях М.Т.Симонова – відомого етнографа, фольклориста, громадського діяча письменника та педагога і просто людини. <p></p>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-32765552415561771492023-11-25T03:56:00.000-08:002023-11-25T04:00:01.636-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiEtjTQ2xsTGF6P33sodotXhrAA5q3klcsZ2Iw8u_kcGh_d-Kh-KR-0vL70yYfCdJclzCOC4T_t0Rc7DbItfq2Ky3XnppyMzYeYJn16hf0mRoBr6JpLor2aPxKh9eYqSs75-Zjdp7Ex18E86eBfvj2BJkrsZoNpmRusJckQZPEup9fvQ7So_VVu3Zh39qs/s4608/IMG_20231123_114321.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiEtjTQ2xsTGF6P33sodotXhrAA5q3klcsZ2Iw8u_kcGh_d-Kh-KR-0vL70yYfCdJclzCOC4T_t0Rc7DbItfq2Ky3XnppyMzYeYJn16hf0mRoBr6JpLor2aPxKh9eYqSs75-Zjdp7Ex18E86eBfvj2BJkrsZoNpmRusJckQZPEup9fvQ7So_VVu3Zh39qs/s320/IMG_20231123_114321.jpg" width="320" /></a></div>Допоки пам'ять в серці не згасає</h2><p style="text-align: justify;">Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором в історію України. Однією з таких був голодомор 1932-1933 років. Вшановуючи пам'ять українців замучених голодом, в Михнівській сільській бібліотеці для учнів 6-7 класів Михнівської гімназії «Успіх» проведено годину пам'яті «Три колоски закуті дротом».<span></span></p><a name='more'></a>Під час якої діти дізналися про причини і наслідки цієї трагедії, про загибель мільйонів людей, про трагізм , який ховається за словом-голодомор. Виготовили квітку пам'яті голодомору- незабудку, запалили свічки та вшанували пам'ять померлих хвилиною мовчання. Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам'яті,як одна з найстрашніших сторінок минулого. <div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjdfsfpdRvYhk3nlCqO3gzGBkHca787wCTZ0c9OFqbcJbhhfssmNmq5cv92Ejt8mlyHAzzFjesxR_N4kvQsH2_QZOgLySHZ4coKVj4DBP4i409NsXfdRwmRpgUFkzK57OH0BI_wYR4XuUc8AWNq7gFnzLLpwOxRY2HCOPOR0lGNOyJUI-kHsTaFmHTSPYs/s4608/IMG_20231123_114447.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjdfsfpdRvYhk3nlCqO3gzGBkHca787wCTZ0c9OFqbcJbhhfssmNmq5cv92Ejt8mlyHAzzFjesxR_N4kvQsH2_QZOgLySHZ4coKVj4DBP4i409NsXfdRwmRpgUFkzK57OH0BI_wYR4XuUc8AWNq7gFnzLLpwOxRY2HCOPOR0lGNOyJUI-kHsTaFmHTSPYs/s320/IMG_20231123_114447.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEitsDLR6421cZC11SFkazqPoZDFno9EyCPAk6CBupQ_8JSSZpgYkUoE9e7SeEAzgI430BFtT7FF1kH3oAx7kP1lqpmrOyqjLtNPXtRoVP9grgG3CqryDRd0pCT9WAYaxkc89gFzWKiUy-cr4CnVbMCy8MTKhEjMNYcHeCe3sc6gTAQ8KaKj7IZbOvfyJYc/s4608/IMG_20231123_113936.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEitsDLR6421cZC11SFkazqPoZDFno9EyCPAk6CBupQ_8JSSZpgYkUoE9e7SeEAzgI430BFtT7FF1kH3oAx7kP1lqpmrOyqjLtNPXtRoVP9grgG3CqryDRd0pCT9WAYaxkc89gFzWKiUy-cr4CnVbMCy8MTKhEjMNYcHeCe3sc6gTAQ8KaKj7IZbOvfyJYc/s320/IMG_20231123_113936.jpg" width="240" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhtuos1ovZSZYz3Rmp5JlECAb0givYX8pAOZJoBOwq2YHct3SpMWFGwQJ3WQBMaK0th7B_jXrAjNE_47hBIktMHMi5-misJ2yxb9FKC3gm4WwMC8epf2AodIVifR1MKIHAiHOkMtQAKK0kGcN0yLwuVTD0ymUVk8wSgICJZgQB965WlCKSio6f7LUw_aj0/s4608/IMG_20231123_114236.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhtuos1ovZSZYz3Rmp5JlECAb0givYX8pAOZJoBOwq2YHct3SpMWFGwQJ3WQBMaK0th7B_jXrAjNE_47hBIktMHMi5-misJ2yxb9FKC3gm4WwMC8epf2AodIVifR1MKIHAiHOkMtQAKK0kGcN0yLwuVTD0ymUVk8wSgICJZgQB965WlCKSio6f7LUw_aj0/s320/IMG_20231123_114236.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg3LKEhklch527nhU9B85MvYieGblGrkDFno48nGu_EuPRNSHg7GFfJdQMeNB4l5HNuF3XDIGsy5kUOCdBMAvnmY3_3Ax7YsgmWhB-uO6XHSoqUyxZH7VOcfD2_oOjXTqRozxpDu1FifksC-l0l9cZXHt7H2YPCZgl-9p4u0ya6cgKO_pLwJ_RsXfyAyTE/s4608/IMG_20231123_114208.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg3LKEhklch527nhU9B85MvYieGblGrkDFno48nGu_EuPRNSHg7GFfJdQMeNB4l5HNuF3XDIGsy5kUOCdBMAvnmY3_3Ax7YsgmWhB-uO6XHSoqUyxZH7VOcfD2_oOjXTqRozxpDu1FifksC-l0l9cZXHt7H2YPCZgl-9p4u0ya6cgKO_pLwJ_RsXfyAyTE/s320/IMG_20231123_114208.jpg" width="240" /></a></div><br /><p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg-6fsp3GIDbvHBuY44701uo7y3wOEAtE-VBB3Me7K9Cd0VhNVgichgMsDHVaBMYKWAM-1C0xhqZv8o89O931mW1MlhZ9TeWDI54e_HJw-Ra3tN9fB4zYLmCx_QVFtXFTofsSPSaRewiyplKtLs_EaXdLJxs91a_HYlPojOVfQNiLPRfc5Q1cEw7AwCDSU/s4608/IMG_20231123_113821.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg-6fsp3GIDbvHBuY44701uo7y3wOEAtE-VBB3Me7K9Cd0VhNVgichgMsDHVaBMYKWAM-1C0xhqZv8o89O931mW1MlhZ9TeWDI54e_HJw-Ra3tN9fB4zYLmCx_QVFtXFTofsSPSaRewiyplKtLs_EaXdLJxs91a_HYlPojOVfQNiLPRfc5Q1cEw7AwCDSU/s320/IMG_20231123_113821.jpg" width="320" /></a></div><br />Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-76244902438832024952023-11-15T03:19:00.000-08:002023-11-15T03:19:18.977-08:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiyvE20Iu70oroOYNpfJWw2L4Ka7F7zjMqKwkES6QgCUEyWwhE8fkRjAB9l7W2mtNuXspxyuOEOM6_qC6TVJSrrgBIYCA_Q9DnfWddnowNFFAmrfP2fYh65tsOb2tKGqelS4SPxCcOzQw_stGtOGmrk_TLBW9wjGQQfjGIMbMwWp3XpNMhQ-gpyraotj3k/s4608/IMG_20231114_115538.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiyvE20Iu70oroOYNpfJWw2L4Ka7F7zjMqKwkES6QgCUEyWwhE8fkRjAB9l7W2mtNuXspxyuOEOM6_qC6TVJSrrgBIYCA_Q9DnfWddnowNFFAmrfP2fYh65tsOb2tKGqelS4SPxCcOzQw_stGtOGmrk_TLBW9wjGQQfjGIMbMwWp3XpNMhQ-gpyraotj3k/s320/IMG_20231114_115538.jpg" width="320" /></a></div>Безпечна дорога - дітям</h2><p style="text-align: justify;"> Правила дорожнього руху необхідно вивчати і знати з дитинства.Незнання та невміння дотримуватися певних правил призводить до втрати не тільки здоров'я,а навіть життя. В рамках проведення Всеукраїнського тижня безпеки дорожнього руху в Михнівській сільській бібліотеці проведено інформаційну годину «Безпечна дорога –дітям».<span></span></p><a name='more'></a> На гостину до сільської бібліотеки завітали юні друзі бібліотеки –учні 3 класу Михнівської гімназії «Успіх» з класним керівником Лідією Михайлівною Сірою. З розповіді бібліотекаря діти дізналися про історію виникнення правил дорожнього руху і дорожніх знаків та про винахід світлофора. Діти повторювали правила безпеки на дорозі, активно відповідали на запитання вікторини, відгадували загадки, розфарбовували розмальовки та розглядали ситуації на дорозі, виготовили аплікацію «Світлофор». Знання правил дорожнього руху,уважність,обережність на дорогах є запорукою не тільки власної безпеки, а й безпеки усіх учасників дорожнього руху.<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhYLENtW84tiFxPNMvqFbf8KHXCUARJFrJsBoDSCtdKvbB4UyNR6dVhJyQWiaML1tePMhBUiWCNI_0gj0vsrFm17jBJ8_vr59qajuJgvRv7e3ef-7urm7teSIXQYyeypYXxu9CK02w_F1MZITj6aEZTblUFCzq9dH5sa1xXXBfNbQkW7FM0jZrWpO3oJrQ/s4608/IMG_20231114_112908.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhYLENtW84tiFxPNMvqFbf8KHXCUARJFrJsBoDSCtdKvbB4UyNR6dVhJyQWiaML1tePMhBUiWCNI_0gj0vsrFm17jBJ8_vr59qajuJgvRv7e3ef-7urm7teSIXQYyeypYXxu9CK02w_F1MZITj6aEZTblUFCzq9dH5sa1xXXBfNbQkW7FM0jZrWpO3oJrQ/s320/IMG_20231114_112908.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg4BD6gghXdjRPhbr_5oynSyCAbjL8BSvM446lhyphenhyphenhWH-LtVus8AimuX2hNGUC_wmoPj_9kBUvRSgGgS_mfAds_DmAY3GIn9S6Ql1kcBPYf0i8R638hB0B1hitHL-s76A0uMJWJNltQpLmksES2KTokGkSkhXUnpU0q3M1ckuowytu4k9DICR1eOS37uPJg/s4608/IMG_20231114_113658.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg4BD6gghXdjRPhbr_5oynSyCAbjL8BSvM446lhyphenhyphenhWH-LtVus8AimuX2hNGUC_wmoPj_9kBUvRSgGgS_mfAds_DmAY3GIn9S6Ql1kcBPYf0i8R638hB0B1hitHL-s76A0uMJWJNltQpLmksES2KTokGkSkhXUnpU0q3M1ckuowytu4k9DICR1eOS37uPJg/s320/IMG_20231114_113658.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhydUL2sela0zVlwZc2NpQkVY1FlOHG11hm87MML4TYoWntH5LUNATm13tqUe7j0B5X4cfVaLwUW5mTO2ua3-kPDaKJVvhrYt1H4K8QYG3L4g3FO8sOy66mmyJhZmoZvhQRMffEdvLc43LargWs_bdtMP2ghqxXLua_raSkudJmhHQjPgmlXHPjwjDNWX0/s4608/IMG_20231114_112942.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhydUL2sela0zVlwZc2NpQkVY1FlOHG11hm87MML4TYoWntH5LUNATm13tqUe7j0B5X4cfVaLwUW5mTO2ua3-kPDaKJVvhrYt1H4K8QYG3L4g3FO8sOy66mmyJhZmoZvhQRMffEdvLc43LargWs_bdtMP2ghqxXLua_raSkudJmhHQjPgmlXHPjwjDNWX0/s320/IMG_20231114_112942.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjcr4J9q62jcOhXIB1KJHTIDo814v9DPuGOw-CA-I5SLMgrIUwUCzru2jAE4Tl-QmTUb-9Ipr_9iDVVjQ4LnaBgS8Op5daXRJI1gIScYoiqvmlvU1uoxYsQUAy9w0TcGNyowtbJT_WVE8okIC9avRNsTsxU2LTsH-XOPkjQbR-v5cNiLJHs0Tn-Xelhmfg/s4608/IMG_20231114_115400.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjcr4J9q62jcOhXIB1KJHTIDo814v9DPuGOw-CA-I5SLMgrIUwUCzru2jAE4Tl-QmTUb-9Ipr_9iDVVjQ4LnaBgS8Op5daXRJI1gIScYoiqvmlvU1uoxYsQUAy9w0TcGNyowtbJT_WVE8okIC9avRNsTsxU2LTsH-XOPkjQbR-v5cNiLJHs0Tn-Xelhmfg/s320/IMG_20231114_115400.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiTygWhO9_3z84O45xmJChI05RgbpDYHC2qLFtuzaC9K34_qaR-QdMBYu4H-lfeOwClWj0ySRY2mcRng48-6eo8o_B01imsTa_5vY2-kSknkEizey8d9zKPyUAk0SLQSfOy4HUaI8F7H6X1jhmbV8sbvWzRoxvTWOa8SkIATAWnfAPRNme0QWAHFBo3zwQ/s4608/IMG_20231114_113801.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiTygWhO9_3z84O45xmJChI05RgbpDYHC2qLFtuzaC9K34_qaR-QdMBYu4H-lfeOwClWj0ySRY2mcRng48-6eo8o_B01imsTa_5vY2-kSknkEizey8d9zKPyUAk0SLQSfOy4HUaI8F7H6X1jhmbV8sbvWzRoxvTWOa8SkIATAWnfAPRNme0QWAHFBo3zwQ/s320/IMG_20231114_113801.jpg" width="240" /></a></div><br /><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-33792488898713888332023-11-04T04:55:00.000-07:002023-11-04T04:55:00.991-07:00<h2 style="text-align: center;"> <div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCeo9E7a_UTkqnWIFzZ4_tEYe75yfFxL2UXkOEEn5aYdlDUBuRfJn03Wm2DFf2YQoiIua8tUfi8zJdA4S-RASc68ilFjpZ29CDee1DWdMmBPNSJizv2n_91PkaHuDAP7S2UcxOakbSbZ7THTucEvmJw6HdfnRx0tnOzcOqkQzacJIUvdSeBMlmOBdCNeo/s4608/IMG_20231104_133142.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCeo9E7a_UTkqnWIFzZ4_tEYe75yfFxL2UXkOEEn5aYdlDUBuRfJn03Wm2DFf2YQoiIua8tUfi8zJdA4S-RASc68ilFjpZ29CDee1DWdMmBPNSJizv2n_91PkaHuDAP7S2UcxOakbSbZ7THTucEvmJw6HdfnRx0tnOzcOqkQzacJIUvdSeBMlmOBdCNeo/s320/IMG_20231104_133142.jpg" width="240" /></a></div>Літопис рідного краю</h2><p style="text-align: justify;"> Наш рідний край –це Україна, в серці якої знаходиться наша мала батьківщина –Полтавщина, з її історичними пам'ятками,видатними людьми та мальовничою природою. В Михнівській сільській бібліотеці оформлено книжкову виставку «Літопис рідного краю». Книги представлені на виставці познайомлять користувачів з історією нашого краю.</p><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-25935148398177874422023-11-02T06:17:00.001-07:002023-11-02T06:22:56.025-07:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjr_8kavdc_PKVscbm3vwR7BkqHsWjVjoW-bwSn2fmu_OL2lJ1vuLChF4QX2c-dUmPQiz0aT1roQ8uCb2xhdnJ654zyRgGpg6JxMJCzzqmtuJbhTIytQJS2nA7JcyV5fGg8cvbwLzCQ_rXfIaYNVs7CFYm0SdWIVIOC-FlwzOJUevoNvHdxYpiy6bB7HYk/s1000/6-listopada.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="523" data-original-width="1000" height="167" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjr_8kavdc_PKVscbm3vwR7BkqHsWjVjoW-bwSn2fmu_OL2lJ1vuLChF4QX2c-dUmPQiz0aT1roQ8uCb2xhdnJ654zyRgGpg6JxMJCzzqmtuJbhTIytQJS2nA7JcyV5fGg8cvbwLzCQ_rXfIaYNVs7CFYm0SdWIVIOC-FlwzOJUevoNvHdxYpiy6bB7HYk/s320/6-listopada.jpg" width="320" /></a></div> Екологічні наслідки війни</h2><p style="text-align: justify;"> Війна, якими б не були її причини, приносить невимовні жахи для цивільного населення і може протягом лічених хвилин знищити те, що іноді було створено цілими поколіннями. Крім людських страждань, що завдає війна, вона також веде до руйнування навколишнього середовища.<span></span></p><a name='more'></a>На тлі людських втрат та страждань мало хто замислюється над тим, яку екологічну шкоду завдає війна. Але жорстокість, яку наносить російська армія навколишньому середовищу, ще не одне десятиліття буде нагадувати про варварське вторгнення країни - терористки на українську землю. Україна має різноманітну флору та фауну. На нашу територію припадає 35% біорізноманіття Європи. 70 тис. видів рослин і тварин, багато з яких є рідкісними або притаманними лише нашій території. Сьогодні, значні регіони сходу та півдня охоплені лісовими пожежами, спричиненими вибухами. Під загрозою опинилися унікальні види тварин, птахів, рослин. У Харкові внаслідок обстрілу російських військових згорів єдиний в Україні генетичний банк рослин. Знищено тисячі зразків насіння, серед яких і унікальне, яке вже ніколи не вдасться відновити. Україна славетна своїми родючими землями. Від стану нашого сільського господарства залежить життя мільйонів людей на Землі. Нещодавно, виникла загроза глобального голоду через неможливість вивезти з українських портів зерно. Застосування заборонених видів озброєння (фосфорних бомб), мінування, величезна кількість снарядів, що не розірвалися; відпрацьовані боєприпаси, розбита та викинута військова техніка, розлите пальне; масові поховання, проведені без урахування екологічної безпеки – все це забруднює екосистему, токсичні речовини потрапляють у землю, ґрунтові води, повітря. Злочини проти довкілля призведуть до збільшення смертності, адже люди гинуть не лише від бомбардувань і куль, а й від забруднення навколишнього середовища. Через воду і ґрунт у продукти харчування потрапляє отрута – важкі метали, які завдають шкоди здоров’ю. Взагалі ж, сумний перелік екологічних лих, завданих нашій країні росією, можна продовжувати досить довго. До списку ввійдуть заміновані акваторії Чорного та Азовського морів, величезна проблема з водопостачання у районах активних бойових дій, затоплення вугільних шахт, що має катастрофічні наслідки. <p></p><p style="text-align: justify;"> З початку вторгнення росії на територію України, країна пережила багато того, що уявити було неможливо. Неможливо було уявити, що через Чорнобильську зону підуть танки, Запорізька АЕС буде обстрілюватися ракетами, а над реакторами українських атомних станцій будуть численні факти прольотів російських ракет, підрив газопроводу, руйнація об’єктів із хімічними речовинами, що унікальні родючі чорноземні поля півдня України будуть пориті та знищені, що ліси Полісся будуть заміновані. Протягом одного року війни уже зафіксовано величезну кількість злочинів проти довкілля України. Це і обстріли «градами» Авдіївського коксохімічного заводу, і знищення складів із посівними матеріалами та мінеральними добривами в одному із сіл Охтирського району на Сумщині, і авіаудари по нафтобазах, що спричиняють займання нафтопродуктів. Становлять небезпеку також і обстріли промислових об’єктів з імовірністю викидів токсичних відходів. Ще одна з небезпек – мінування великої території країни. На сьогодні, за даними ООН, Україна – одна з найбільш замінованих країн світу. Проте найбільші ризики екологічної катастрофи – ядерні. Такі об’єкти, як Запорізька АЕС та установка «Джерело нейтронів» у Харкові перебувають під загрозою обстрілів. МАГАТЕ продовжує комунікувати, щоби втримати ці об’єкти в безпеці. Однак ворог провокує: він завдає ударів по Харкову,підриває свої боєприпаси на території АЕС, звозить туди свої військові машини, спричиняє пожежі. На початку війни росіяни захопили Чорнобильську АЕС, і зона відчуження була в окупації понад місяць.</p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhJ7vxc62rXVcZyrMWikTR53mqD2zA_jtB_ZnFNx8xdRpAoTn4Zsb0ta8HlHjdRNzXMMBQPV3xBlEJkcN4mFij05yH1i1ZjhTOs9HMi9VzacSJW9yCAtMnGQF7NAuBKmjUJtjISRq0s3jMmpB2fisbWRHW30wZYoFwGSMQRZ1vUVTg8pi484RSCSrsl5RU/s720/6240d0f8d9f1f.jpeg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="450" data-original-width="720" height="179" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhJ7vxc62rXVcZyrMWikTR53mqD2zA_jtB_ZnFNx8xdRpAoTn4Zsb0ta8HlHjdRNzXMMBQPV3xBlEJkcN4mFij05yH1i1ZjhTOs9HMi9VzacSJW9yCAtMnGQF7NAuBKmjUJtjISRq0s3jMmpB2fisbWRHW30wZYoFwGSMQRZ1vUVTg8pi484RSCSrsl5RU/w287-h179/6240d0f8d9f1f.jpeg" width="287" /></a></div><br /> За цей час реєстрували підвищення рівня радіації: окупанти здійняли своєю технікою чимало радіаційного пилу. Крім того, вони перешкоджали персоналу АЕС у виконанні професійних обов’язків, створюючи загрозу для всього світу.Навіть після того як російська армія була змушена відступити із зони відчуження, вона залишила за собою велику кількість мін і розтяжок, що регулярно спрацьовують. Це не тільки завдає величезної шкоди тваринному світу, але також спричиняє пожежі та підвищує радіаційний фон у навколишній території. Перебування в окупації Запорізької АЕС – найбільшої атомної електростанції в Європі несе велику загрозу усій Європі. Експерти зазначають, що механізми безпеки ЗАЕС не були розраховані на безпосередні обстріли, тому прогнозувати масштаби трагедії складно. Але якщо станція не витримає артилерійських чи ракетних ударів, які окупанти ведуть ще з березня, ураження може значно перевищити масштаби Чорнобильської катастрофи.Такі злочини проти довкілля, згідно з міжнародним правом, належить до воєнних злочинів. <p></p><p style="text-align: justify;">І це лише частина наслідків варварського вторгнення росіян, які цинічно знищують українські природні ресурси та завдають безпрецедентні екологічні збитки. Наша країна має величезну кількість заповідників, дендропарків, природно-ландшафтних заповідників, які оберігали декілька поколінь українців.У наслідок бойових дій на території України збільшилась кількість пожеж.Лісові пожежі руйнують екосистему, ведуть до загибелі людей і тварин . Знищення та пошкодження лісів позначається на кліматі регіонів Сходу та Півдня України та може привести до значних ерозійних процесів: вивітрювання та спустелювання. Це значно вплине на сільське господарство. Росіяни окупували 8 заповідників і 12 національних природних парків. рф показала, що таке життя під окупацією. </p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjJexXmKZjV-Mys4vwawJG1aQE212osmLirCj7XbHg8wXiWuXmM7NxKpL6PrhZ0FKCBsGy8NHN8rMb2HdUEIGq5sWCIVSFkb2oe6lHDLQJ0CvjJD8xkEvTFoQcEeL05o6vEHk95oDfC9CZCkPfo6QwDRZ3nRF6nmY9Dz4uxswOk5XE1ToBj1gMqnMSA3qk/s800/kinburnskaya-kosa.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="800" data-original-width="800" height="156" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjJexXmKZjV-Mys4vwawJG1aQE212osmLirCj7XbHg8wXiWuXmM7NxKpL6PrhZ0FKCBsGy8NHN8rMb2HdUEIGq5sWCIVSFkb2oe6lHDLQJ0CvjJD8xkEvTFoQcEeL05o6vEHk95oDfC9CZCkPfo6QwDRZ3nRF6nmY9Dz4uxswOk5XE1ToBj1gMqnMSA3qk/w156-h156/kinburnskaya-kosa.jpg" width="156" /></a></div><br /> Кінбурнська коса – українські Мальдіви У травні Кінбурнська коса цілий тиждень горіла через бойові дії. Там горіли реліктові ліси. Святі Гори - національний природний парк розташований в північній частині Донецької області, в Бахмутському і Краматорському районах. ” 80% території національного парку “Святі гори” знищено. <div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi6YQ4tuIX2TG-vpn7ETB3Pb3fElUTUD3s4h8tmG802b62EfRkfAFdAeWq420V5cX4gSetkR0R4t0JFv6k3ac9i9cAJlB7AEcivcDM2ZZAJIc6oRCN5Lo2UFcLkPo5shbgdD7Wk4w7JWesOqzSLOGn-TbzXl5V5H4Flbxd3909qIUDC83qjOl9JJnu2QRU/s275/%D0%91%D0%B5%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%20(2).jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="183" data-original-width="275" height="136" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi6YQ4tuIX2TG-vpn7ETB3Pb3fElUTUD3s4h8tmG802b62EfRkfAFdAeWq420V5cX4gSetkR0R4t0JFv6k3ac9i9cAJlB7AEcivcDM2ZZAJIc6oRCN5Lo2UFcLkPo5shbgdD7Wk4w7JWesOqzSLOGn-TbzXl5V5H4Flbxd3909qIUDC83qjOl9JJnu2QRU/w241-h136/%D0%91%D0%B5%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%20(2).jpg" width="241" /></a></div><p></p><p style="text-align: justify;">Асканія-Нова – одне з 7 природних чудес України В окупованій “Асканії Новій” наразі гуманітарна криза <br /> Пожежі в екосистемах через бойові дії, зокрема в Чорнобильській зоні </p><p style="text-align: justify;">6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Крім греблі, російські окупанти підірвали турбіни та генератори Каховської ГЕС. Станція відновленню не підлягає.Україна починає підраховувати збитки від підриву росіянами дамби Каховської гідроелектростанції: за попередніми даними, сума збитків, завданих довкіллю, вже перевищила $1,5 млрд. Знищення ГЕС також вплине на аграрний сектор – його втрати можуть становити до $10 млрд у найближчі п'ять років.Руйнування Каховської ГЕС стало екологічною катастрофою не лише для України – наслідки відчує весь Чорноморський регіон. По-перше, у море потрапить прісноводна риба, яка там загине. По-друге, руйнування дамби призвело до потрапляння у воду великої кількості паливно-мастильних матеріалів (мінімум 150 тонн лише першого дня), які є токсичними.Також унаслідок прориву ГЕС було затоплено населені пункти, а разом із ними й різні джерела забруднення, наприклад, вигрібні ями – це все також потрапить у Дніпро і Чорне море та вплине на живі організми.На Херсонщині, як заявили в Міністерстві екології, склалася критична ситуація в національних парках – під загрозою зникнення перебуває 30% заповідного фонду.Так, повністю затоплено національний парк «Нижньодніпровський», де існує 120 цінних видів флори та фауни, що охороняються. Підтоплення зачепило території, де збереглися типові та рідкісні угруповання заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, оголень гірських порід.Через затоплення відбувається обміління акваторій у парках «Великий Луг» та «Каменська Січ». Також окупованим Олешківським піскам загрожує підняття ґрунтових вод.Постраждала також наземна фауна – багато тварин загинуло через різке підвищення рівня води.</p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjIGW6KMcEgY_dQYR1v5jqy0PP2O2ONkJEppnq9oxk7qknoPCq_S2zK5ZhKYaZRI3oyeqdQyK7NA2TjueVlTIYXKPAXvyqddMqw_3t1XtoLs1jDotm-Jzb15Mke7Pf-PqD3_2BTBc11bU0JCYmAGi8KiUnW-B5STAtYXLb1IM0VX_X2YamqZp_1muv8-FE/s1024/Adamchuk-Tetiana-Zaychenia_Oleshkivski_pisky_Foto_Adamchuk-1.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="682" data-original-width="1024" height="213" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjIGW6KMcEgY_dQYR1v5jqy0PP2O2ONkJEppnq9oxk7qknoPCq_S2zK5ZhKYaZRI3oyeqdQyK7NA2TjueVlTIYXKPAXvyqddMqw_3t1XtoLs1jDotm-Jzb15Mke7Pf-PqD3_2BTBc11bU0JCYmAGi8KiUnW-B5STAtYXLb1IM0VX_X2YamqZp_1muv8-FE/s320/Adamchuk-Tetiana-Zaychenia_Oleshkivski_pisky_Foto_Adamchuk-1.jpg" width="320" /></a></div><br /><p></p><p style="text-align: justify;">Руйнування Каховської ГЕС – це також удар по українському аграрному сектору. Вже відомо, що затоплено приблизно 10 тис. гектарів сільгоспземель на правому березі Херсонської області та 20-30 тис. гектарів – на окупованому лівому.</p><p style="text-align: justify;">Техногенна катастрофа, за даними Міністерства аграрної політики, зупинить водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей.</p><p style="text-align: justify;">Без джерела води фактично залишаться 94% зрошувальних систем у Херсонській, 74% у Запорізькій та 30% у Дніпропетровській областях. А отже, наступного року на півдні буде посуха.</p><p style="text-align: justify;">Затоплення та обмежений доступ до води негативно вплине на виробництво зернових та овочів.</p><p style="text-align: justify;">Особливо відзначаються наслідки знищення ГЕС для рибного господарства – збитки галузі від загибелі лише дорослих особин можуть досягти 95 тис. тонн або приблизно 4 млрд грн. Збитки від загибелі всіх біоресурсів становитимуть до 10,5 млрд грн.</p><p style="text-align: justify;">Прорив дамби та затоплення вплине на рибні ресурси, оскільки в Каховському водосховищі найбільше в країні місце концентрації прісноводних промислових видів риб, зазначили в Українській природоохоронній групі. Також можуть зникнути деякі види птахів, які гніздилися у тих місцях. Від війни страждають і тварини.</p><p style="text-align: justify;">Російським варварам байдуже до всього живого, і вони щораз доводять це своїми жорстокими діями. Жахливі наслідки війни для Чорноморських дельфінів. Науковці національного природного парку «Тузлівський лиман», що на Одещині, підрахували, що за період повномасштабної війни у Чорному морі загинуло щонайменше 5000 дельфінів.Іван Русєв, доктор біологічних наук, професор, науковий журналіст, зазначив, що,- «… Від ворога гинуть не тільки люди, продовжують гинути найрозумніші істоти Чорного моря – дельфіни. 29.07.2022 року винесло на узбережжя Національного природного парку «Тузлівські лимани» дельфінів азовку і білобочку, і на Одеський пляж – теж білобочку. Жахливі наслідки війни для дуже рідкісних та занесених до Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи чорноморських дельфінів, тривають… </p><p style="text-align: justify;"> Але, як би не було сумно, незважаючи на жахливі наслідки від рашистів для людей і для дельфінів, для дикої природи, все таки природа відновиться, а неймовірна синергія степових рослинних хвиль, разом із птахами, рослинами, водами, світанками, мурахами усі, на всіх фронтах, своєю потужною і позитивною енергією, всіляко допомагають українцям в боротьбі з орками і всі ми віримо у перемогу над ворогом…»</p><p style="text-align: justify;">Після перебування «руського мира» в мирній Україні весь світ побачив відео- та фото докази знищених зоопарків, притулків, екопарків, ферм, свійських тварин у квартирах, домівках і подвір’ях. Сотні доказів із Бучі, Ірпеня, Бородянки, Ясногородки й Гостомеля зі звірствами російських загарбників облетіли всю земну кулю, які вражають одночасно холоднокровністю й безглуздістю.</p><p style="text-align: justify;">Нині чимала територія України ще залишається під окупацією, і страшно уявити, які жахи відкриються після завершення російсько-української війни.</p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"> </p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><br /></p>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-7918357743574217302023-10-13T06:48:00.001-07:002023-10-13T06:48:16.421-07:00<h2 style="text-align: center;"> <div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgmrRRjpXua6u_nEo2WyOXeKvxGcaPDXzDZTPqDGzVXgu64qvuwFOTMH-ZMdm5k40R5NlfX7q_tcx05Ld4VgqMVijs8jGvBmx_QuxHS22dMt2cpgG1skU4BFs5Qi4cByB_KwQgzTSLkgXWY2eDgz6wmbVQfkfHMg1GURdDKLOmXjn3-UIWO0tPKiq2vs0k/s4608/IMG_20231013_153901.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgmrRRjpXua6u_nEo2WyOXeKvxGcaPDXzDZTPqDGzVXgu64qvuwFOTMH-ZMdm5k40R5NlfX7q_tcx05Ld4VgqMVijs8jGvBmx_QuxHS22dMt2cpgG1skU4BFs5Qi4cByB_KwQgzTSLkgXWY2eDgz6wmbVQfkfHMg1GURdDKLOmXjn3-UIWO0tPKiq2vs0k/s320/IMG_20231013_153901.jpg" width="240" /></a></div>Українська хата -традиціями багата</h2><p style="text-align: justify;">Кожен народ має свої свята, звичаї, добрі традиції.Традиції – це не просто історія наших бабусь і дідусів.це елемент цілої культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються століттями. Аби не дати порватися цьому зв'язку поколінь, нагадати те, що збереглося в недавньому минулому, щоб не забувати звичаї своїх пращурів, у Михнівській сільській бібліотеці оформлено книжкову виставку-інсталяцію «Українська хата - традиціями багата».Книги представлені на виставці розповідають про те , як готувалися до свят, і як святкували. Знайомлять читачів з багатим та різноманітним світом народних звичаїв, за якими жили українці з давніх- давен і до нашого часу.<span></span></p><a name='more'></a><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhB5e18cu7rMzQ4v-UzSme1tvvyheWahW-zeXqmCfd2bENJEo15sE2qZpqV-pdFUoQsAfUqPDFGeLj_HIfm8gIKDFT8RhiV-E5Y6jqv5hOumcuPRQlj5yfhTTCMVBI1cN_Ohmo3Vn9QWZ2kD4HUwjPVE3J7K8CbOUfLggdI0dJjAre6zh9N6Qq7qibU7Pc/s4608/IMG_20231013_152728.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhB5e18cu7rMzQ4v-UzSme1tvvyheWahW-zeXqmCfd2bENJEo15sE2qZpqV-pdFUoQsAfUqPDFGeLj_HIfm8gIKDFT8RhiV-E5Y6jqv5hOumcuPRQlj5yfhTTCMVBI1cN_Ohmo3Vn9QWZ2kD4HUwjPVE3J7K8CbOUfLggdI0dJjAre6zh9N6Qq7qibU7Pc/s320/IMG_20231013_152728.jpg" width="320" /></a></div>Це книга «Звичаї нашого народу» Олексія Воропая, ілюстрований етнографічний довідник «Українська минувшина», який містить відомості про забуті способи ведення господарства,хатнє начиння, народну моду,кулінарію,медицину.А також книги: В. Скуратівського «Святвечір»,Г.Лозко «Коло свароже»,Х.Вовка «Студії з української етнографії та антропології», навчальний посібник «Культура і побут населення України». <p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiH4LaxUZwksytruuTnD_BfPLtsldwlejLclAUFpWt4hS6PgoJ-Q9gq3QHDXhlh9lPIw8QXC9Y_ndzoJxhVtzltMDYDXYSlGpX8M7zOlxtHHOl8T3TJ3fPM-uOEgPQDCWj70hglZbftVfc4vJ5jcbTo1594dlJFlZ8GafcSNMqEKG1c5j_GNL63ISAKAok/s4608/IMG_20231013_152839.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiH4LaxUZwksytruuTnD_BfPLtsldwlejLclAUFpWt4hS6PgoJ-Q9gq3QHDXhlh9lPIw8QXC9Y_ndzoJxhVtzltMDYDXYSlGpX8M7zOlxtHHOl8T3TJ3fPM-uOEgPQDCWj70hglZbftVfc4vJ5jcbTo1594dlJFlZ8GafcSNMqEKG1c5j_GNL63ISAKAok/s320/IMG_20231013_152839.jpg" width="320" /></a></div>Другий розділ виставки знайомить користувачів бібліотеки з давнім народним мистецтвом- вишивкою. В книзі «Українська вишивка» Тетяни Васильєвої та АллиЧорноморець розповідається про історію української вишивки від Х до ХХ століття. Цікавою буде для любителів вишивання і книга Г.Кисіля «Українська вишивка» де вміщено схеми для вишивання портретів відомих людей та узори рушників і сорочок. Увазі читачів пропонується книга спогадів про відому вишивальницю, Віру Роїк. <br /> <p></p><p style="text-align: justify;"></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjBcRIXbhies0DQjIOo52BHmQkayWiYOXZS2052GDz1J6NJEHY8bdi8EzynqiwIfTMs_3GGKsNd-CJOaj4ltPS6tpROtRkaiCTKAkVBEqm_6zjtAsmmWzvgbrUSC7xDXWX39HYGuJcN7QrmbR1Sffdw0qRhkaewgWU7kghkqxLE9ea-u_dlA4GPfP4zKzE/s4608/IMG_20231013_152903.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjBcRIXbhies0DQjIOo52BHmQkayWiYOXZS2052GDz1J6NJEHY8bdi8EzynqiwIfTMs_3GGKsNd-CJOaj4ltPS6tpROtRkaiCTKAkVBEqm_6zjtAsmmWzvgbrUSC7xDXWX39HYGuJcN7QrmbR1Sffdw0qRhkaewgWU7kghkqxLE9ea-u_dlA4GPfP4zKzE/s320/IMG_20231013_152903.jpg" width="320" /></a></div><br /> З давніх-давен українці виготовляли обереги, бо добре знали про їхню дивовижну магічну силу. Одним з таких оберегів є лялька мотанка. Про це ви дізнаєтесь з книги «Українські обереги своїми руками». Доповненням до цього розділу є мотанки зроблені юними користувачами нашої бібліотеки, учасниками клубу за інтересами «Український віночок». <p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhNqJDIQ5CgtIfuEln2QBS7LhmQUZ5czy1P7npK4y3-zVGzYbbUB93i7WQyT1KqZ3g5zur-TjNiGdk1hLav2ho3fcBDOOGh5zewAFeqo7g0_HQ5T-g7TVqnFsNx1L0GauQQgeIr_5p-LE9WdyoLH0LOlr6agDszSpTGc2Bh4RLNT7RMKqSB9A4eR-58tl0/s4608/IMG_20231013_152931.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhNqJDIQ5CgtIfuEln2QBS7LhmQUZ5czy1P7npK4y3-zVGzYbbUB93i7WQyT1KqZ3g5zur-TjNiGdk1hLav2ho3fcBDOOGh5zewAFeqo7g0_HQ5T-g7TVqnFsNx1L0GauQQgeIr_5p-LE9WdyoLH0LOlr6agDszSpTGc2Bh4RLNT7RMKqSB9A4eR-58tl0/s320/IMG_20231013_152931.jpg" width="320" /></a></div> Зоріє квітками роспис петриківський – таку назву має наступний розділ виставки . Тут представлені дитячі роботи присвячені писанці та матеріали з періодичних видань, що розповідають про майстерність петриківського розпису. <br /> <p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiGO0H9lWduqQE_TMHtPl-2KmB-fdAqN4dqNGJ9VMKNmVHvl47xrFntdUXAt3i174nHWVogcSaA4IHlltXgGb_5YnJxnuktcJQv9iQavsKP-Oqv-uY5mBfzJ-jBN5juJ6XV6Wm0hlVGEWrF9-vDQmv5aFPB-aiCpwr1LlgrLgo0P6SvfmhUdiFIS2NGHCk/s4608/IMG_20231013_152925.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiGO0H9lWduqQE_TMHtPl-2KmB-fdAqN4dqNGJ9VMKNmVHvl47xrFntdUXAt3i174nHWVogcSaA4IHlltXgGb_5YnJxnuktcJQv9iQavsKP-Oqv-uY5mBfzJ-jBN5juJ6XV6Wm0hlVGEWrF9-vDQmv5aFPB-aiCpwr1LlgrLgo0P6SvfmhUdiFIS2NGHCk/s320/IMG_20231013_152925.jpg" width="320" /></a></div><br /><p style="text-align: justify;"> «Керамічна мозаїка»-цей розділ знайомить ще з одним видом ремесел- гончарством та книгою Олеся Пошивайла «Етнографія українського гончарства». Звичаї, що дісталися нам у спадщину від дідів-прадідів, не втратили свого значення й сьогодні». Вони є найдорожчою скарбницею духовної культури українського народу. </p>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-41037113000908148542023-08-29T04:58:00.001-07:002023-08-29T04:58:36.131-07:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiV35eS67CBzSoXEKJlXNaso9nPz4kuVGp83YyJ0EGvpbiJVah5nCEAXaEuQgthxGHOQfGN1npklBzQDn0U95xSVA_59TC45sG42DENAW-PuL_zTyboPTtdBGPk6PqQ7uutpI1djH2UO4dc-G_2R94tEMLpQCq-qLNhrC61srOZ1UTYNDn_JGeu-o-m5yE/s4608/IMG_20230825_100548.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiV35eS67CBzSoXEKJlXNaso9nPz4kuVGp83YyJ0EGvpbiJVah5nCEAXaEuQgthxGHOQfGN1npklBzQDn0U95xSVA_59TC45sG42DENAW-PuL_zTyboPTtdBGPk6PqQ7uutpI1djH2UO4dc-G_2R94tEMLpQCq-qLNhrC61srOZ1UTYNDn_JGeu-o-m5yE/s320/IMG_20230825_100548.jpg" width="320" /></a></div>Хто вмирає в боротьбі,в серцях живе повік</h2><p style="text-align: justify;"> 29 серпня вшановують пам'ять захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісністьУкраїни.<span></span></p><a name='more'></a>З 2014 року. з часу вторгнення російських військ на територію України загинули тисячі мужніх синів і дочок,які не шкодують власного життя заради вільної України. Нажаль,гинуть і наші хоробрі земляки, жителі нашого села. В 2016 році при виконанні бойового завдання під Авдіївкою на Донеччині загинув Руслан Марченко,а в 2022 році 20 квітня під час артилерійського обстрілу у Запорізькій області загинув Євгеній Марченко.безсмертний подвиг яких вписаний у літопис української бойової слави, людської мужності та відваги. Кожен загиблий на фронті це тяжка втрата для країни і для родини військового.Низький уклін і світла пам'ять,всім хто загинув захищаючи Україну. З нагоди цієї сумної дати в Михнівській сільській бібліотеці представлено тематичну викладку літератури «Герої не вмирають, просто йдуть…». Символом Дня пам'яті захисників України стала квітка соняха. Це не просто символ ісоричної мужності українських воїнів, це символ життя України. З метою вшанування пам'яті захисників України в сільській бібліотеці проведено майстер-клас «Соняшник –символ нескорених» .Пам'ятаємо, шануємо героїв.які віддали життя за Україну. <p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEioPqU-olXxA8BOpBtkJ7-oarlmPISQv4akbEjS7r-Rqih2w353YJFpbksFOPPJajTEvthvK0tcYD0hi9aahL7zWqZut7E8ZHuDYPJC6Be4qYN3qssuw86-cafn9jM2aqIVcpL60pC8-NNiDp2FK10klzU2RTS3TFKk2FewTD9JgTjTqLRl2Zf4GE2A5FA/s4608/IMG_20230829_134713.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEioPqU-olXxA8BOpBtkJ7-oarlmPISQv4akbEjS7r-Rqih2w353YJFpbksFOPPJajTEvthvK0tcYD0hi9aahL7zWqZut7E8ZHuDYPJC6Be4qYN3qssuw86-cafn9jM2aqIVcpL60pC8-NNiDp2FK10klzU2RTS3TFKk2FewTD9JgTjTqLRl2Zf4GE2A5FA/s320/IMG_20230829_134713.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi9lTesejQjiIllvwsgpnfOtUsxEqiOnfQyTU_P2CpFv4FKOpNwarezdX8qx2LqXubF-FG8HThtEkmCl737tWysSAt4QlsC4h5nCBjgEKUoGtdEJzuMg_3fKrCWLL3wh5Aka-pjUpv23tbwUfDiqfO383tcirrQBWlpjLzRVG64C1I2GM3rxNmuY4KubbQ/s4608/IMG_20230819_145021.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi9lTesejQjiIllvwsgpnfOtUsxEqiOnfQyTU_P2CpFv4FKOpNwarezdX8qx2LqXubF-FG8HThtEkmCl737tWysSAt4QlsC4h5nCBjgEKUoGtdEJzuMg_3fKrCWLL3wh5Aka-pjUpv23tbwUfDiqfO383tcirrQBWlpjLzRVG64C1I2GM3rxNmuY4KubbQ/s320/IMG_20230819_145021.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjlIIIKiyAMaPMM7LIjMEILH9iGtzpokUCVhD7ccS477IqDiAEa7AARZflMtWYPS2lu22WQInXAptL304seDXs3bkjFAu5Oln2IO1BAeV_0m2kr0iwvNhNWkjwgsJF4TyRbX0sjm8hFidOIfXObJYe8HrrZOtEWy2AnhMlJ4oCk2eaOGPsOyP7vHJm_HH0/s4608/IMG_20230825_100216.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjlIIIKiyAMaPMM7LIjMEILH9iGtzpokUCVhD7ccS477IqDiAEa7AARZflMtWYPS2lu22WQInXAptL304seDXs3bkjFAu5Oln2IO1BAeV_0m2kr0iwvNhNWkjwgsJF4TyRbX0sjm8hFidOIfXObJYe8HrrZOtEWy2AnhMlJ4oCk2eaOGPsOyP7vHJm_HH0/s320/IMG_20230825_100216.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgy-oxIHZBl3XefdTW4b80CKYRX3oRoYEmuRx_kiaYc65XgarG8U5JG5ewrw9unh8pLnWNkNrVd4j_JrFMEVUZFnnrcisw1iv9iz30CxLKm6zhnkQ84OpbuslwauDAu2KNSmz5nthfG29hkVgLx5_8BVaFYlX59z2oCmZUK-5h7Rzq7pJamHi9cpA-XeXQ/s4608/IMG_20230819_144715.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgy-oxIHZBl3XefdTW4b80CKYRX3oRoYEmuRx_kiaYc65XgarG8U5JG5ewrw9unh8pLnWNkNrVd4j_JrFMEVUZFnnrcisw1iv9iz30CxLKm6zhnkQ84OpbuslwauDAu2KNSmz5nthfG29hkVgLx5_8BVaFYlX59z2oCmZUK-5h7Rzq7pJamHi9cpA-XeXQ/s320/IMG_20230819_144715.jpg" width="320" /></a></div><br /><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-83843285180917927362023-08-24T03:46:00.001-07:002023-08-24T03:46:16.223-07:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjYtzjtcWKWbqd5eaoIamZYSjJ6AQkaakdbSRIAvZvxr4zeA9v71WDMhuXoQwUhbOJNaAyNiyr-08fzqgTsnMfNgNUtGOeMTcuiGrj71KMw95--g_8UXxpkzKKyknmS4F-Yu1LLF6v6Qadz9DbRIGd-pEyN8_gIj4Q8prNAPOxBEIYM7ZYzMnzRxRkC5CI/s4608/IMG_20230823_151628.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjYtzjtcWKWbqd5eaoIamZYSjJ6AQkaakdbSRIAvZvxr4zeA9v71WDMhuXoQwUhbOJNaAyNiyr-08fzqgTsnMfNgNUtGOeMTcuiGrj71KMw95--g_8UXxpkzKKyknmS4F-Yu1LLF6v6Qadz9DbRIGd-pEyN8_gIj4Q8prNAPOxBEIYM7ZYzMnzRxRkC5CI/s320/IMG_20230823_151628.jpg" width="320" /></a></div>Свята земля серпанку і калини</h2><p style="text-align: justify;"> В ці серпневі дні в Україні відзначаються величні державні свята- День Державного прапора і День Незалежності нашої держави . День Незалежності - це дата, яка укріплює націю, виражає дух народу, символізує його славне минуле і героїчне сьогодення. Багато століть український народ боровся і бореться за право господарювати на рідній землі, мріяв про незалежну і самостійну державу. <span></span></p><a name='more'></a> З нагоди цього свята в Михнівській сільській бібліотеці представлено історичний колаж «Свята земля серпанку і калини».Тут зібрані книги,що допоможуть дізнатися більше про Україну, її народ та його героїчний шлях до здобуття самостійності,познайомитися з ключовими подіями нашої історії та видатними особистостями нашого минулого<p></p><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-34583991257238163802023-08-16T01:09:00.002-07:002023-08-16T01:09:45.848-07:00<h2 style="text-align: center;"> <div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhWiL_-NyJHC_crMJaE92iSnQl7oAirk6yVu2E4ZpInPlXZ8nDSPyuz3YqRQ9Fh0XtLux4-grDtvNEy_kVg6zPssjDt7i2iiC4isCSpmMW0ALmI14rkqVhAlvRFGuFL0gc0y3moSK402OFBxf-ogg2tE6FX9_eGjbrNW3oEdp9FigLaFEmCNgqeEfizm1w/s4608/IMG_20230713_151646.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhWiL_-NyJHC_crMJaE92iSnQl7oAirk6yVu2E4ZpInPlXZ8nDSPyuz3YqRQ9Fh0XtLux4-grDtvNEy_kVg6zPssjDt7i2iiC4isCSpmMW0ALmI14rkqVhAlvRFGuFL0gc0y3moSK402OFBxf-ogg2tE6FX9_eGjbrNW3oEdp9FigLaFEmCNgqeEfizm1w/s320/IMG_20230713_151646.jpg" width="320" /></a></div>Весела майстерня</h2><p style="text-align: justify;"> Добігає кінця літо, а з ним і канікули,які надають дітям безліч вільного часу для відпочинку, ігор, розваг, свободи у виборі занять. В Михнівській сільській бібліотеці відбулася година цікавого дозвілля, де діти своїми руками виготовляли органайзер.</p><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-31115298748625106642023-08-11T04:45:00.001-07:002023-08-11T04:45:16.008-07:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgBn9v6BFxt1Ud53dZLTT8Fx12X3_YsfyO5uY2N_n0n5aBs0gvNgLF4mruaDe_aALqCsKktAF-xjc-BskGtWA2jAphQW84vmXmkzE-PbTLGHyxBYjRmqZv_fO0v3MYkrGXY2NJ0GxW8dG3gImE5ElxltrjbtaD8zGvWUcjx_wskalOFJsDDbGYe18EijPw/s4608/IMG_20230811_131601.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgBn9v6BFxt1Ud53dZLTT8Fx12X3_YsfyO5uY2N_n0n5aBs0gvNgLF4mruaDe_aALqCsKktAF-xjc-BskGtWA2jAphQW84vmXmkzE-PbTLGHyxBYjRmqZv_fO0v3MYkrGXY2NJ0GxW8dG3gImE5ElxltrjbtaD8zGvWUcjx_wskalOFJsDDbGYe18EijPw/s320/IMG_20230811_131601.jpg" width="240" /></a></div> Легенда моди</h2><p style="text-align: justify;"> Коко Шанель – французький модельєр, яка заснувала модний Будинок Шанель і суттєво вплинула на європейську моду минулого століття. Всесвітньо знаменитий парфуми «Chanel №5», вироблений її компанією, не втрачає своєї популярності і сьогодні. </p><p style="text-align: justify;"> <span></span></p><a name='more'></a>Габріель Бонер (Коко) Шанель народилася 19 серпня 1883 року у французькому місті Сомюр. У Коко було 4 братів і 1 сестра. Коко Шанель вважала за краще не згадувати про своє дитинство. Її мати померла, коли Габріель ледь виповнилося 11 років. Після цього батько кинув дітей і зник у невідомому напрямку.Якийсь час Коко разом з братами і сестрою проживала у родичів, але пізніше всіх дітей віддали в притулок. Ці роки виявилися одними з найбільш складних у її біографії.<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi1dCKyEgg3xHEkUspz1zDJ9Jigt7zShxH1xNgCS2BjJnetWb6McnzDmO2KC4ECuOriGkEACvyVO0VIsOhNC3VwBJoqGoSgmxQ_NhXrVATUJ9vH_rWZezvI66MYp8CtjmjOvyEsXJSZ0EL9OZ_d--gviAiU319WnOZMzquNX1NA8Q6hU46JAUAclT4Ic30/s269/images.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="269" data-original-width="187" height="269" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi1dCKyEgg3xHEkUspz1zDJ9Jigt7zShxH1xNgCS2BjJnetWb6McnzDmO2KC4ECuOriGkEACvyVO0VIsOhNC3VwBJoqGoSgmxQ_NhXrVATUJ9vH_rWZezvI66MYp8CtjmjOvyEsXJSZ0EL9OZ_d--gviAiU319WnOZMzquNX1NA8Q6hU46JAUAclT4Ic30/s1600/images.jpg" width="187" /></a></div><br /><p></p><p style="text-align: justify;">Проживаючи в притулку, Шанель мріяла про багатство, оскільки відчувала тоді багато матеріальних труднощів. З часом вона зізнається, що, будучи підлітком, її дратувала форма, в якій ходили дівчатка. Такий одяг робив всих абсолютно однаковими. Саме в той час їй захотілося створити гарне вбрання для дівчат.Коли Коко Шанель виповнилося 18 років, вона почала працювати продавщицею в магазині одягу. Цікавий факт, що в цей період біографії вона нерідко виконувала пісні в кабаре. Своє прізвисько «Коко» вона отримала через те, що часто співала пісню «до Ко Ri Ко».Якийсь час Шанель хотілося стати співачкою або танцівницею. Вона ходила на різні кастинги, проте всі вони виявилися невдалими.</p><p style="text-align: justify;"></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgaScMY2JLosZAIruiMzcOp6YoUO5AmR2modQMdfF1fZqGArjbfSYVweH9sqM3ZnSWcMT8Xg1MjGUppPtv8AKHad_gSc1fUxfjRUH8TQ8hZmBgL2ksCXKXQFH1DzaI5xqaDZaaaz2QzOpyj2bnMl2B9bPnrgiMEHvYaOGf8RYdDKPJ3nwUmgg3jubAOQMs/s280/images%20(1).jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="180" data-original-width="280" height="180" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgaScMY2JLosZAIruiMzcOp6YoUO5AmR2modQMdfF1fZqGArjbfSYVweH9sqM3ZnSWcMT8Xg1MjGUppPtv8AKHad_gSc1fUxfjRUH8TQ8hZmBgL2ksCXKXQFH1DzaI5xqaDZaaaz2QzOpyj2bnMl2B9bPnrgiMEHvYaOGf8RYdDKPJ3nwUmgg3jubAOQMs/s1600/images%20(1).jpg" width="280" /></a></div><br /> У 22-річному віці Коко вирушила до Парижа, прагнучи освоїти професію модистки. Через 5 років вона зустріла промисловця Артура Кэйпела, який допоміг їй зробити перші кроки в кар’єрі.Коли Кэйпел ознайомився з ідеями Коко Шанель, він по достоїнству оцінив її талант. У 1910 р. модельєр змогла відкрити магазин капелюшків в Парижі. Торгівля йшла настільки добре, що через 3 роки їй вдалося відкрити другий магазин в Довілі.Заробивши перші великі у своїй біографії гроші, Шанель дала волю фантазії. При цьому її зовсім не хвилювало відсутність досвіду. В результаті дівчина чудово справлялася з роботою дизайнера та підприємця.Спочатку Коко придумувала і шила капелюшки для заможних дам. З кожним днем у неї з’являлося все більше клієнток. Незабаром вона стала обертатися в товаристві французької еліти. Всі хотіли мати одяг від молодого модельєра, яка відрізнялася елегантністю і свіжістю.Легендарна перлова нитка – вишукане прикраса, придумане незрівнянної Коко. У 1921 р. фірма Коко Шанель представила знамениті парфуми «Chanel № 5».Коли в 1923 р. Коко приїхала в Канни, її шкіра виявилася сильно засмаглою, що було нетиповим в той час. Побачивши її в такому вигляді, люди почали активно засмагати на сонці, щоб бути схожими на відому модницю. Після цього у всьому світі виникла мода на засмагу.Шанель була першою, хто запропонував жінкам носити брючні костюми. Їй вдалося на практиці довести, що брюки і піджак чудово підходять, як чоловікам, так і жінкам. Також вона зробила популярним строгу чорну сукню.В 50-річному віці Коко була на піку своєї популярності. Вона стала відомою і багатою, про що так мріяла в дитинстві. Коли почалася Друга світова війна , Шанель була змушена закрити свої магазини, оскільки народ мало цікавився модою.<p></p><p style="text-align: justify;"></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgzFtMA3P1H1Eb5OlD46DDK_kHt4eApFFlcwq8vhV8vRfhh3aHN_3WK74JV1Su5Q_zszETt5j0WknVVstgAXklLgc6uZh90HbCNA5J2HbwJFvC0E9bZeIfCvbvRJaYI7lzC9OYS76CFSo92pV8UMIT2P2M2C9rz2RFa1BumyRdJDol-qRoPe4e2VH4hvEk/s1000/702x408xcoco-chanel-2635474112963673316_jpg_pagespeed_ic_afx9bbowvo.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="581" data-original-width="1000" height="186" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgzFtMA3P1H1Eb5OlD46DDK_kHt4eApFFlcwq8vhV8vRfhh3aHN_3WK74JV1Su5Q_zszETt5j0WknVVstgAXklLgc6uZh90HbCNA5J2HbwJFvC0E9bZeIfCvbvRJaYI7lzC9OYS76CFSo92pV8UMIT2P2M2C9rz2RFa1BumyRdJDol-qRoPe4e2VH4hvEk/s320/702x408xcoco-chanel-2635474112963673316_jpg_pagespeed_ic_afx9bbowvo.jpg" width="320" /></a></div><br />У1953 році 70-річна Шанель вирішила знову нагадати про себе світові, відкривши салон в столиці Франції. Вона чула в свою адресу багато критики, але абсолютно ніяк не реагувала на це.Замість цього вона продовжувала створювати нові наряди і аксесуари. У 1954 р. Коко Шанель представила знамениту прямокутну сумку «2.55». У неї була ручка у вигляді ланцюжка.За 3 роки Будинок Шанель став одним з найбільш популярних салонів не тільки у Франції, але і далеко за її межами. Люди знову почали рівнятися на модельєра і купувати одяг з її колекцій.У модельєра було багато покровителів і коханців, які так і не зробили її життя щасливим. Єдиною втіхою для Коко була робота. Навіть у старості вона продовжувала багато і посилено працювати, створюючи нові шедеври.Коко Шанель померла 10 січня 1971 року в номері готелю «Ріц», у віці 87 років. Причиною її смерті став серцевий напад. Цікавий факт, що в шафі всесвітньо відомого дизайнера виявилося всього 3 наряди. Коко Шанель знайшла спокій на цвинтарі Буа-де-Во (Швейцарія, Лозанна). Про життя видатного модельєра Коко Шанель знято кінофільми і написано книги. Пропонуємо долучитися до читання книги М.Сердюк Коко Шанель.Ця книга стане цікавою не тільки дітям, а й дорослим.<p></p><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-21403261228644219212023-08-10T06:38:00.001-07:002023-08-10T06:38:34.866-07:00<h2 style="text-align: center;"> <div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgSFf8KkD-gSBk0KaqpRWuWXxEjHv1mWXmPfpBiDYxeguoT9lKUx8h7EPD6LtQvXI90rwZnlZ5XdBIF6oHjqt8xCdyg42oWhnhwUdtuUHBKwV8LaO1ECFkFSmdji3uq8H2l8uVXhHc4L7sqsj3NLOZXi0_8kx8OxeOTgJR5Q0RWT19ZlJ4zyzKVb-gAe8o/s4608/IMG_20230810_162209.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgSFf8KkD-gSBk0KaqpRWuWXxEjHv1mWXmPfpBiDYxeguoT9lKUx8h7EPD6LtQvXI90rwZnlZ5XdBIF6oHjqt8xCdyg42oWhnhwUdtuUHBKwV8LaO1ECFkFSmdji3uq8H2l8uVXhHc4L7sqsj3NLOZXi0_8kx8OxeOTgJR5Q0RWT19ZlJ4zyzKVb-gAe8o/s320/IMG_20230810_162209.jpg" width="320" /></a></div> Лікує природа </h2><p style="text-align: justify;"> Історія лікування травами має, такий самий вік, як і історія людства. Споконвіку наші предки користувалися цілющими властивостями природи. І, головне, природа ніколи не відмовляла їм. Вона завжди підказувала, як можна зцілитися. <span></span></p><a name='more'></a>Історія траволікування налічує не сотні, а тисячі років, і лікарські рослини археологи знаходили навіть на стоянках первісної людини. Колись існувало багато повір'їв, пов’язаних з лікарськими рослинами. Наприклад, люди вірили, що тільки казкові красуні – дівчата, які ходять в горах, знають про лікувальну силу кожної рослини і передають "секрети" лікування лише ворожбитам. Якщо секрет стане загальновідомим, рослина втратить свою цілющу силу. Знання про лікарські рослини передавалися з покоління в покоління, а зі створенням писемності з'явилися і перші книги, трактати про використання лікарських трав для лікування. Щоб дізнатися більше про чудодійні властивості рослин в Михнівській сільській бібліотеці проведено екскурс у світ лікарських рослин «Шукайте лікаря в природі». Діти познайомилися з книгами, які розповідають про лікарські рослини, що ростуть на території України, з легендами про рослини, відгадували загадки, та відповідали на запитання вікторини «Чи знаєте ви лікарські рослини?<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiAlZ_6bBaf6QSGmmvADPjus-SK5V3kVdRBAcGNfUceGGQ1eTStudLoVEqu-xn8XughRoEr8wZV8_so8BHp_8oeYEZjq7sjsBLMhBNH3HlAufCy6C9aswCM95LDS11nhEVpcfi7ubmL-TNYljRhCGP4maucSlWq9VmHYPIQ7Xx2za5IfDmyHjhMEpnn9ck/s4608/IMG_20230810_095700.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiAlZ_6bBaf6QSGmmvADPjus-SK5V3kVdRBAcGNfUceGGQ1eTStudLoVEqu-xn8XughRoEr8wZV8_so8BHp_8oeYEZjq7sjsBLMhBNH3HlAufCy6C9aswCM95LDS11nhEVpcfi7ubmL-TNYljRhCGP4maucSlWq9VmHYPIQ7Xx2za5IfDmyHjhMEpnn9ck/s320/IMG_20230810_095700.jpg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgvdg10hiJ3WFzfzD2uyoJ1ZatSndLZVsTJMKSD0diBmy1HU9WaLqtV74Ryw4WLjSV1643UKKzalNB8qfLRFObEFGCT35PY__sd8xn29brZ6G1d4A6Ow6dPyLCwSui1AKDV2R55Q1rKQcgSkoA8xFjBBESBrzZQXRSkuRjIOG4rNg3BZo6EOMsY3iRbB7g/s4608/IMG_20230810_095634.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgvdg10hiJ3WFzfzD2uyoJ1ZatSndLZVsTJMKSD0diBmy1HU9WaLqtV74Ryw4WLjSV1643UKKzalNB8qfLRFObEFGCT35PY__sd8xn29brZ6G1d4A6Ow6dPyLCwSui1AKDV2R55Q1rKQcgSkoA8xFjBBESBrzZQXRSkuRjIOG4rNg3BZo6EOMsY3iRbB7g/s320/IMG_20230810_095634.jpg" width="320" /></a></div><br /><p></p>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-39768851544901472152023-07-26T04:00:00.000-07:002023-07-26T04:00:01.391-07:00<h2 style="text-align: center;"> <div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg0EXIFdsNMxcWB3E_VJw2qpc-aqdq8YK1PdfKl3zVcZ9UUbn7XG7q2gU5iNQ8LlU8_-NXtxllBRddIbrjhyRem7SSG64laiATYjW0TwVcro6V-Vqes4KU8TO4pQn25MAua61P2jrJPWobg00hdiCzR8IlHtF1GKqPy9w-rBWZfFUvVbGxgI7mAe2szdB8/s4608/IMG_20230726_135451.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="3456" data-original-width="4608" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg0EXIFdsNMxcWB3E_VJw2qpc-aqdq8YK1PdfKl3zVcZ9UUbn7XG7q2gU5iNQ8LlU8_-NXtxllBRddIbrjhyRem7SSG64laiATYjW0TwVcro6V-Vqes4KU8TO4pQn25MAua61P2jrJPWobg00hdiCzR8IlHtF1GKqPy9w-rBWZfFUvVbGxgI7mAe2szdB8/s320/IMG_20230726_135451.jpg" width="320" /></a></div>Шлях крізь віки</h2><p style="text-align: justify;">28 липня в нашій країні відзначається День Української Державності. Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. <span></span></p><a name='more'></a>Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. З нагоди державного свята в Михнівській сільській бібліотеці оформлено книжкову виставку « Шлях крізь віки» де представлені книги про історичні етапи українського державотворення, національні символи України, видатних діячів державотворення, які знайомлять читачів з шляхом боротьби,випробувань,розвитку української держави та її народу.<p></p><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-77413018674223277142023-07-14T06:19:00.001-07:002023-07-14T06:19:14.739-07:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjhTjBwd3OO1jT9R50zFmmATGC2FOaSTTjFcw-EZft-9yhqt6-PqxCaCVWOU-SfIjcTE0-1ysbnEdI2T3TpmMqFzy2Hnfp4zAX-TvYmENSHsOTTxSF4c5lnG1JmOtkOujSjSkM7Nibmv_6IQ_P66s-St1tRDa9gu6MlObo1ByVl0hPjvH5F_9ENyqseEcg/s579/barka-vasyl-kostiantynovych.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="579" data-original-width="400" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjhTjBwd3OO1jT9R50zFmmATGC2FOaSTTjFcw-EZft-9yhqt6-PqxCaCVWOU-SfIjcTE0-1ysbnEdI2T3TpmMqFzy2Hnfp4zAX-TvYmENSHsOTTxSF4c5lnG1JmOtkOujSjSkM7Nibmv_6IQ_P66s-St1tRDa9gu6MlObo1ByVl0hPjvH5F_9ENyqseEcg/s320/barka-vasyl-kostiantynovych.jpg" width="221" /></a></div>Літописець українського народу</h2><p style="text-align: justify;">16 липня . виповнюється 115 років від дня народження талановитого українського письменника, представника української діаспори у Сполучених Штатах Америки – Василя Барки -справжнє ім'я – Василь Костянтинович Очерет. </p><p style="text-align: justify;">Народився майбутній письменник 16 липня 1908 р. в селі Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козачій родині.<span></span></p><a name='more'></a> Батько хлопчика був на російсько-японській війні, звідки повернувся покаліченим. Сім'я жила бідно, батько працював плотником, а також разом зі своїми трьома синами доглядав чужі сади, під час громадянської війни працював інструктором у майстернях, де виробляли кінське спорядження для армії . Очерети переїхали у відкритий степ неподалік від хутора Миколаївка, у якому була трикласна початкова школа, до якої і ходив Василь.<p></p><p style="text-align: justify;">У 1917 р. хлопець вступив до Лубенського духовного училища, яке згодом було перетворено на трудову школу. Улюбленим предметом Василя була література. Він захоплювався творчістю Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Ф. Достоєвського, М. Коцюбинського, В. Стефаника.</p><p style="text-align: justify;">У 1927 р. Василь закінчив Лубенський педагогічний технікум, працював учителем фізики і математики в шахтарському селищі на Донбасі.Через конфлікт з місцевими партійними керівниками В. Барка поспішно виїздить на Північний Кавказ до м. Краснодар. Там письменник вступає до місцевого педагогічного інституту на філологічний факультет.</p><p style="text-align: justify;">Згодом у Харкові Василь Барка видає книгу поезій «Шляхи» (1930). У 1932 р. виходить друга книжка Василя Барки «Цехи Вірші цієї збірки створювалися під враженням спостережень на заводі «Красноліт», де письменник був у творчому відрядженні.</p><p style="text-align: justify;">В цей час Василь Барка одружується з дівчиною-адигейкою Натхо Довлетхан,</p><p style="text-align: justify;">наступного року у них народився син Юрій.</p><p style="text-align: justify;">Василь Костянтинович вступає в аспірантуру на українське відділення, але через постійний тиск він змушений був перевестись до відділу історії середньовічних західноєвропейських літератур Московського педінституту.</p><p style="text-align: justify;">Одночасно з навчанням в аспірантурі поет працює в Краснодарському художньому музеї науковим співробітником. Але і там пильні ідеологічні наглядачі добачили «контрреволюційність» в оформленні експозиції. За це Василя Барку було віддано під суд. Врятувався поет випадково через зміну настроїв у Кремлі. Пізніше Барка-науковець почав читати курс лекцій з історії західноєвропейських літератур у Краснодарі, також працював над кандидатською дисертацією щодо стилю «Божественної комедії» Данте.</p><p style="text-align: justify;">У 1940 р. він успішно захистив дисертацію . </p><p style="text-align: justify;">У 1941 р. В. Барка пішов добровольцем у народне ополчення, хоча мав можливість бути звільненим за станом здоров'я. У 1942 р., під час одного з боїв, був тяжко поранений і опинився на окупованій території. За поетом доглядали, незважаючи на ризик, чужі люди. Василь Барка опинився між двох вогнів і вирішив порвати з режимом. Одужавши, працював коректором у місцевій газеті «Кубань».</p><p style="text-align: justify;">На початку 1943 р. Василь Костянтинович востаннє бачив свою сім'ю: його мобілізували на роботи до Німеччини. Війна назавжди розлучила його з рідними. У важкому зимовому переході поет писав вірші, та більшість з них загубилися. У цьому ж році письменник вибрав собі псевдонім, дивлячись на барки, які розвантажував, і порівнюючи себе з ними Зміною прізвища на псевдонім намагався захистити свою сім'ю від переслідувань.</p><p style="text-align: justify;">У Берліні Василеві Барці вдалось вирватися з табору. Він працював коректором у видавництві «Голос». У 1945 р., після розгрому Берліна, разом з іншими вигнанцями-втікачами письменник здійснив 1000-кілометровий перехід до Авсбурга в табір «Ділі» табір для переміщених осіб. Ночував у ящику, терпів незгоди. Там поет почав свій перший прозовий твір – роман «Рай», який вийшов у Нью-Йорку в 1953 р.</p><p style="text-align: justify;">У 1946 р. в Німеччині вийшла збірка віршів Василя Барки «Апостоли», а у 1947 р. з'явилася збірка «Білий світ». Письменник намагався перебратися до Франції, але невдало.</p><p style="text-align: justify;">У 1950 р., з офіційного дозволу, В. Барка переїхав до Америки, та працював над історією української літератури, видав окремі частини під назвами «Хліборобський Орфей, або Кларнетизм», «Правда Кобзаря» (1961). Писав релігійно-філософські та літературознавчі есе, перекладав. Кілька років працював редактором на радіостанції «Свобода».</p><p style="text-align: justify;">Поетичні збірки поета «Псалом голубиного поля», «Океан» вийшли у 1958-1959 pp.</p><p style="text-align: justify;">Протягом 1958-1961 рр. Василь Барка працював над романом «Жовтий князь», який опублікував окремою книгою в Нью-Йорку в 1963 р. (перевиданий у 1968 р., у 1981 р. вийшов у перекладі французькою і тільки в 1991 р. з'явився в Україні). У романі «Жовтий князь», відтворені реальні події голодомору 1932-1933 рр. в Україні.</p><p style="text-align: justify;">Матеріалом для твору послужили спогади очевидців і власні враження письменника, який у 1933 р. відвідав родину свого брата на Полтавщині, а потім і сам пережив голод на Кубані. У романі, який можна було б назвати сімейною хронікою, розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від осені 1932 до жнив 1933.</p><p style="text-align: justify;">Темі голоду в Україні 1932-1933 pp. В. Барка присвятив також поетичні твори та роман «Рай».</p><p style="text-align: justify;">У 1968 р. вийшла поетична збірка «Лірник» Протягом 1969-1988 рр. письменник працював над романом-притчею «Спокутник і ключі землі» про життя українців в Америці. У цей час вийшла епічна поема «Судний степ», присвячена тисячоліттю християнства в Україні, 2 і З томи поезій «Океан», поетична збірка «Свідок для сонця шестикрилих» , драматична поема в двох томах «Кавказ» . Ці твори Василь Барка вважав найголовнішими у своєму художньому доробку.</p><p style="text-align: justify;">Помер видатний український письменник у Глен Спей -українському поселенні неподалік від Нью-Йорка- 11 квітня 2003 р.</p><p style="text-align: justify;">Василь Барка – автор близько двадцяти поетичних збірок. Його роман у віршах «Свідок для сонця шестикрилих» складається з чотирьох великих томів, що налічують дві тисячі сторінок тексту. Твори письменника було видано англійською та французькою мовами.</p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;">.</p><div><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-5781097983794804299.post-83490595055611381602023-07-12T03:13:00.000-07:002023-07-12T03:13:02.989-07:00<h2 style="text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgGZ9e6qhufNLUwuMP3dgofX5cJpFlBj9xJc1kSnzYersTHHvgFKa1DHB2bTNeXIOW-Gb_ASoCAc7PDYpeoqhIRrFYUvwAHbwE-L6QeNkxajLUqFpn4ARjcA8gQiaJOterbfL3vBilQYBaHSYW90VU-bE-SkhTH-KDp4UaG4IOsEDRcBEZpLajPji_8HRs/s4608/IMG_20230712_121611.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="4608" data-original-width="3456" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgGZ9e6qhufNLUwuMP3dgofX5cJpFlBj9xJc1kSnzYersTHHvgFKa1DHB2bTNeXIOW-Gb_ASoCAc7PDYpeoqhIRrFYUvwAHbwE-L6QeNkxajLUqFpn4ARjcA8gQiaJOterbfL3vBilQYBaHSYW90VU-bE-SkhTH-KDp4UaG4IOsEDRcBEZpLajPji_8HRs/s320/IMG_20230712_121611.jpg" width="240" /></a></div>Мистецтво бути здоровим</h2><p style="text-align: justify;">Здоров’я – це безцінний дар природи, який дається, на жаль, не на віки – його потрібно берегти. Як кажуть у народі: «Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив». В Михнівській сільсьській бібліотеці діє книжкова виставка « Здоров'я- головний життєвий скарб» на якій представлені видання, які допомагають зрозуміти, що здоров’я людини залежить не тільки від лікувально-профілактичних заходів медичних закладів, а перш за все – від дбайливого ставлення людини до свого здоров’я, від способу нашого життя, харчування та звичок, вміння використовувати резервні сили свого організму та природні засоби.</p><div style="text-align: justify;"><br /></div>Лідіяhttp://www.blogger.com/profile/12041044828913670269noreply@blogger.com0